Устану я, ненько,
В неділю раненько
І маю клопоти
Про панські роботи.
Хіба їх покину,
Як в панів загину,
Хіба їх забуду,
Як строку добуду.
Строку не добула
І в год найнялася,
Ой така ж я, ненько моя,
Безщасна вдалася!
Корови доїла
І хліб випікала...
Трохи, трохи, ненько моя,
В наймах не пропала!
І нічки не спала,
Головки не мила, —
Ой мене ж то злая пані
Рано й вечір била.
Вона ж била, била,
Ночами здівалась,
Лучче б, лучче б, ненько моя,
До них не наймалась!
|
|
|
