Пам’ять про своїх предків, які жили на цій землі та залишили на ній свій слід, завжди була притаманна українському народу. Поминальні обряди, почитания померлих родичів супроводжують кожне християнське свято. Через тиждень після Великодня, наприклад, відзначають так звану Радуницю — Великоднє поминання померлих, на Трійцю проводять «Зелені діди» й т. ін. Але при всьому цьому душі покійних, які не відчули спокою на тому світі, можуть заподіяти серйозної шкоди людям, які живуть на цьому світі. Саме для того, аби уникнути цього, треба в молитві просити Господа вибачити всі вільні та невільні гріхи померлого. За традицією поминання покійного проводять тричі — на третій день, коли душа залишає тіло, на дев’ятий день і на сороковий, коли душа, відвідавши всіх своїх близьких, залишає цей світ. Але іноді вона може лишитись тут, і тоді чекай неприємностей. Якщо мати дуже побивається за своєю померлою донькою або навпаки, то вона може являтись їй уві сні, а в особливих випадках — і наяву. Все б, здавалось, нічого, але покійна забирає силу в живої й уже через деякий час можна відчути страшенну слабкість і втрату інтересу до життя. У такому разі треба негайно занести до церкви панахиду за померлим і влаштувати обід, на який запросити всіх родичів небіжчика. У вечері на Чистий четвер після закінчення служби у храмі покійники влаштовують свій «мертвецький Великдень». До церкви сходяться душі померлих, а службу їм правлять померлі священики. Але зустрічатися з родичами, які відійшли на той світ, не треба в жодному разі, бо, зустрівши живого, вони хочуть його задушити та забрати із собою. По своїх могилах небіжчики розходяться лише після третіх півнів, тому вночі цього дня краще на вулицю не виходити. Є ще декілька днів, коли Господь відпускає душі померлих на Землю — на Спаса, під час Русалчиного тижня. На день святого пророка Іллі душам померлих праведників дозволяється раювати у воді, а грішники можуть обмити свої гріхи. Живим же купатись заборонено, бо покійник може забрати любителя гострих відчуттів на екскурсію до потойбічного світу. |