|
Нахилилася головка,
Пасмо звисло на щоці...
І мелька невпинно голка
У худесенькій руці.
Шитво панське на коліні,
Каганець і світ дньовий...
І тремтять легкі сутіні
З-під стріластих темних вій.
Довгий кашель в довгі ночі,
Вітру стогін під вікном...
І червоні завжди очі,
Не знайомі з тихим сном.
Спина зітнута в роботі,
Зверху латаний платок...
Не смачний, мабуть, голоті!
Загорьований шматок!
|
|
|