|
|
«Можна, — каже, — чом не можна,
Як не дати плати?
Ходім, — каже, — до засіка,
Будем насипати».
Прийшов циган до засіка,
Торбу підставляє.
Пішов гарнець, пішов другий.
«Чи годі?» — питає.
«Насипайте іще», — каже, —
Сипле той і п’ятий.
Ба вже сипле і дев’ятий.
«Чи не годі, брате?»
«Ні, не годі!» Насипає
Цілу мірку жита.
Коли гляне — аж там торба
До мішка пришита.
Іскривився пан господар,
Голову схиляє.
«Чи не годі із вас, куме?»
«Або що?» — питає.
«А щось,— каже, — ваша торба
Та підшита чорним...»
«Підшитая?.. Насипайте!..
Та ж то братик торбин!»
|
|
|
