Аж пан знову замишляє
Хлопа ошукати...
Та й говорить: «Що ж, Іване!
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас присниться
Кращая закуска,
То вже ціла тому взавтра
Достанеться гуска!..»
«Та як спати, то і спати
Нічого діяти!»
Постелив Іван свитину
Та й лягає спати...
Серед ночі захропів пан,
Іван пробудився,
Із'їв собі цілу гуску
Та й знов положився.
Рано будить пан Івана
Та давай казати,
Як то бог його до себе
Просив балувати,
Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всі святії
Їсти припрошали...
«Ані слова! — Іван каже.—
Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани...
Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Та й сів собі коло печі
Та й стеребив гуску!..»
«Чи ж то правда? — пан питає, —
Всю із’їв, Іване?»
«Та аби я так здоров був,
Як всю із’їв, пане!,,»
Димом здимів пан голодний,
А Іван озвався:
«Хтів когось пан ошукати
Та й сам ошукався!..»
|
