Який то з Його мастер буде!
Які то люди з Його будуть!
Та, взявши відер, кандійок,
І батько, й мати, і воно
Пішли на ярмарок у самий-
Самісінький Єрусалим.
Хоч і далеко, так спродати
Дорогше можна. От прийшли,
Розташувались. Батько й Мати
Сидять собі та продають
Добро своє. А де ж дитина?
Побігло десь. Шукає Сина
Та плаче Мати. І не чуть,
Де ділося. У синагогу
Зайшла благать благого Бога,
Щоб Син Її найшовсь. Аж глядь,
Межи раввинами Дитина,
Її Хлоп'яточко, сидить
І научає, неповинне,
Як в світі жить, людей любить,
За правду стать! за правду згинуть!
Без правди горе! «Горе вам,
Учителі архієреї!»
І дивувались фарисеї
І книжники Його речам.
А радість Матері Марії
Неізреченная. Месію,
Самого Бога на землі
Вона вже зріла.
. . . . . . . . . . . . .
А за ним,
За Сином праведним Своїм,
І Ти пішла. В старій хатині
В чужій покинула його,
Святого Йосипа Свого!
Пішла тинятись попідтинню,
Аж поки, поки не дійшла
Аж до Голгофи.
Бо за Сином
Святая Мати всюди йшла,
Його слова, Його діла —
Все чула, й бачила, і мліла,
І мовчки трепетно раділа,
На Сина дивлячись.
. . . . . . . . . . . . .
Аж ось і дітвора біжить
Із города. Його любили
Святиє діточки. Слідком
За ним по улицях ходили,
А іноді й на Єлеон
До Його бігали малії.
Отож прибігли: «О святії!
Пренепорочниє!» — сказав,
Як узрів діток. Привітав
І цілував благословляя,
Погрався з ними, мов маленький,
Надів бурнус. І веселенький
З своїми дітками пішов
В Єрусалим на слово нове,
Поніс лукавим правди слово!
Не вняли слову! Розп'яли!
Як розпинать Його вели,
Ти на розпутії стояла
З малими дітьми. Мужики,
Його брати, ученики,
Перелякались, повтікали.
«Нехай іде! Нехай іде!
Отак і вас Він поведе!» —
Сказала дітям. І упала
На землю трупом.
. . . . . . . . . . . . .
Отож вони якось зійшлись
Вночі круг Тебе сумовати.
І Ти, великая в женах!
І їх униніє, і страх
Розвіяла, мов ту полову,
Своїм святим огненним словом!
Ти дух святий Свій пронесла
В їх душі вбогії! Хвала!
І похвала Тобі, Маріє!
Мужі воспрянули святії,
По всьому світу. Ти ж під тином,
Сумуючи, у бур'яні
Умерла з голоду. Амінь.
. . . . . . . . . . . . .
|
