Григорій Сковорода

Чиж і Щиглик

Чиж, вилетівши на волю, зустрівся із давнім своїм приятелем Щиглем, і той спитав його:

— Як ти, мій друже, звільнився?.. Розкажи мені!

— Дивом, — відповів полонянин. — Багатий турок приїхав з посланником у наше місто і, прогулюючись задля цікавості по торговиці, зайшов у наш пташиний ряд, де нас близько чотирьохсот висіло у клітках одного господаря. Турок довго дивився зі співчуттям, як ми одне перед одним виспівували, і спитав зрештою:

— А скільки хочеш грошей за всіх?

— Двадцять п'ять карбованців, — відповів той.

Турок, не кажучи й слова, заплатив гроші, звелів подавати собі по клітці й випускав нас на волю, тішачись та задоволено позираючи, як ми розліталися.

— А що ж тебе, — спитав товариш, — у неволю замануло?

— Солодкий харч та гарна клітка, — відповів щасливець, — але тепер, доки житиму, дякуватиму Богові такою пісенькою:

Краще вже сухар з водою,
Аніж цукор із бідою.

Сила. Хто не любить клопоту, мусигь навчитися жити просто й убого.