Ніж розмовляв із Оселкою: — Звичайно, ти нас, сестро, не любиш, коли не хочеш у нашу стать уступити й бути ножем... — Коли б я гострити не годилася, — сказала Оселка, — то не відмовилася б піти за вашою порадою і станом. Але нині люблю вас саме тому, що не хочу бути поміж вас. Бо як не кажіть, а ставши ножем, ніколи стільки сама не переріжу, скільки всі ті ножі та мечі, які за життя своє наточу. А в наш час на оселки сутуж великий. Сила. Народжуються і такі, котрі не хочуть женитися й іти на військову службу, щоб інших вільніше навчати розумної чесності, без котрої будь-який суспільний стан нечинний. |