Григорій Сковорода

Лев та Мавпи

Лев спить горілиць, а сплячий вельми схожий на мертвого. Юрба всіляких Мавп, вважаючи його за мертвого, наблизились до нього, почали стрибати й лаятися, забувши страх і повагу до свого царя. А коли настав час збудитися від сну, зворухнувся Лев. Тоді Мавпи, прийшовши до нього одним шляхом, седмицею доріг розсипались. Старша з них, отямившись, сказала:

— І предки наші ненавиділи Лева, але Лев і нині є Левом і навіки віків.

Сила. Лев — це образ Біблії, проти якої повстають та лаються поганські мудреці. Вони гадають, що вона мертва і свідчить про стихійну мертвоту, не враховуючи, що в тлінних її образах криється вічне життя і що все те встає й підноситься до такого: «Бог наш на небі й на землі...» І, не тямлячи, що вихід її — то вихід життя, лаються, чуючи таке: «Думайте про горішнє...» «Нема його тут».

А як тільки блиснуло світло повстання її, тоді переходить на них: «І розпорошаться вороги його...» Ось чому Василій Великий каже про Євангеліє, що воно — воскресіння мертвих.

Іуда, син Якова, замість лева, образом невидимого царя та Бога лежить, а тому й написано: «Ліг спочити, яко лев. Хто підійме його?» Лежить левиця й цариця наша, чиста діва — Біблія, і про її життя та воскресіння наше повідає Христос: «Бо не вмерло дівча, але спить...»

Блажен, хто не заплющується перед сяйвом її. Цей хай і співає з Давидом: «Які любі оселі твої». «Що за красні, Якове, намети в тебе».

Описувачі звірів кажуть, що лев, народившись, лежить мертвий, доки жахливим риком не збудить його батько, а це робить він на третій день. Чи ж можна знайти чудовіший образ для божественної книги?