Сварог

Бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду. Сварог — небесний коваль, який викував Світ. Він населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім’ї. У давні часи Сварог зображався лише символічно, бо він був збірним поняттям для всіх богів-місяців, але пізніше його зображали з топірцем у золотих руках, або з молотом у Небесній кузні. Він має епітет прекраснорукий, тобто Бог-митець. Саме від цього образу походить український вислів «золоті руки», яким позначають майстрів якоїсь справи. Сварог є втіленням космічних потуг Світла, Вогню, Повітря (Ефіру), а також Батьком зодіакальних сузір’їв, що отримали назви Сварожичів. Давня чеська книга «Mater Verborum» — «Мати Слів» — перекладає наше ім’я Сварог словом Зодіак. Отже, Коло Свароже означає річне коло сузір’їв, тобто календар. Ім’я Сварог походить із санскритського (давньоарійського) кореня свар-, що означає голос, звук, нота, від яких походять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати, сварити, а також Сонце, сонячне сяйво, небо. Існує також форма Зварог, Зворожини — назва свята, що її старі люди пам’ятали в Україні ще на початку XX століття. Існували й імена, похідні від Сварог, що надавалися людям, народженим в січні:

«Хвалимо Сварога — Діда Божого,
Який тому роду Божеському є началом
І всенькому роду криниця вічна,
Яка витікає влітку від джерела свого,
І взимку ніколи не замерзає.
А тієї Води Живучої п’ючи, живемо,
Допоки не прийдемо, як і все, до нього
І прибудемо до Лук його райських».

Велесова книга, дощечка 11-А.