Колодій

Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада — жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев’яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами.

Колодій — символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки.

У цей тиждень старші жінки жартома «карають» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари та не одружилися. Таким був звичай наших предків — усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.

Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, що її виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками.

Цю відзнаку парубок повинен був волочити за собою, поки не дасть відкупного, тобто не пригостить жінок за таку честь, яку вони влаштували для нього. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.

Колодій святкується в останній тиждень лютого. Колись давно кожен день цього тижня мав свою обрядодію, про що співається в давніх колодійних піснях. Цього часу здійснюють також обряди завершення зимового періоду, зустрічі весни, і свята ці відомі під назвою Масляна.