Стрибог

Бог Вітру (вихору, бурі), покровитель погоди, син Сварога (Сварожич). У Велесовій книзі читаємо: «Стрибог свистів у степах»; «А Стрибог вітри яритиме на землю». Про те, що Вітри — Стрибожі онуки, знаємо також зі «Слова о полку Ігоревім». Корінь стр- мають слова, що позначають швидкість: стріла, струмінь, стріляти, стрімкий, стрімголов, стрічати. Стрибог має ще ім’я Посвистач, напевно, від того, що вітер свистить у просторі.

У Козелецькому повіті на Чернігівщині в 1856 р. записано розповідь 85-літньої жінки Гуйдихи та стару козацьку думу, в якій згадується Посвистач: «Люди ці великі були, зовсім не те, що ми, християни; у них і Бога якось інак звали — кажуть Посвистач якийсь. Він, кажуть то, установляв годину (погоду) усюди» (Пантелеймон Куліш). За давніми переказами, в околиці Лубен (у Мгарському монастирі) на стелі церкви було ліпне зображення Стрибога у вигляді старого діда з довгою бородою та кільцем у губах: «Кажуть, що ото Старий Вітер з закованими губами. Що тепер Вітри є, то кажуть, молодь шастається; старий же тільки іноді в щілинки поміж губів дмуха — і отто бурі бувають! Якби йому губи розкувать і він дмухонув на ввесь рот — все б поздував на світі, гори з долинами б порівняв, кінець світові був би... Отже, кажуть, колись таки йому розкуються губи». Свято Стрибога, за відновленим календарем, випадає на 19 серпня. В цей день примічають, яка погода: якщо вітер теплий — буде добрий врожай вівса.