Світовит

Бог світла та святості, духовна сутність Сварога-Отця. За Вченням про Триглава з Велесової книги, знаємо, що Світовит — уособлення Святого Духа поруч із Сварогом (Богом Отцем) і Перуном (Богом Сином): «бо це є тайна велика, яко Сварог є Перуном і Світовитом, а ті обоє удержані в Сварозі». Світовит — дослівно «світло, що витає в повітрі», тобто духовний вогонь, світло та святість одночасно. «Богові Світовитові ми славу прорекли, бо цей Бог став Богом Правія і Явія, і йому співаємо пісні, яко єсть він святий. І через нього ми побачили світ видимий і буття Яви». Храм Світовида в Ругії називався Аркона й він існував до 1168 року, коли його зруйнували хрестоносці. Назва святині походить від давнього «ректи» — говорити, пророчити й означає, що тут був найсильніший оракул, до якого сходилися мешканці не тільки ближніх поселень, але й з усієї Слов’янщини, щоб почути віще слово пророків.

Найзначнішими були урочистості в день осіннього рівнодення (нині випадає на 25—26 вересня). В це свято правилася всенічна богослужба, подібна до Великодньої, відбувалося всенародне причастя до священного коловаю (короваю) розміром в зріст людини і священним напоєм медом-сурою, який споживали з рога, промовляючи славослів’я богам. Світовит уособлює всіх богів українського пантеону (Перуна, Дажбога, Ладу, Мокошу, Велеса) і творить триєдність світів Прави, Яви й Нави. Храм Світовита існував майже до XVII ст. на горі Богит (Тернопільська область України), а його статуя нині зберігається в Краківському археологічному музеї в Польщі. У Києві на Софійському майдані встановлено копію цієї статуї Світовита.