Виконавча влада в Україні:
організаційно-правові
засади

Класифікація правових актів управління

Правові акти управління можна класифікувати за різними критеріями. Н. В. Александрова зазначає такі критерії класифікації правових актів управління.

1. За критерієм юридичної природи: нормативні, індивідуальні, змішані (комплексні) акти управління, директивні акти, рівнопартнерські (горизонтальні) договори та угоди.

2. За критерієм суб'єктів, які видають адміністративно-правові акти, розрізняють:

— акти Кабінету Міністрів України;

— акти центральних органів виконавчої влади;

— акти місцевих органів виконавчої влади (крім того, в окрему категорію правових актів управління можна виділити акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим).

3. За критерієм юридичної форми вираження: постанови; розпорядження; накази; інструкції; правила; положення.

4. За критерієм сфери дії:

— акти управління, що діють на всій території держави, на території спеціального округу чи особливої режимної території;

— акти, що діють у межах сфери, галузі державного управління, регіону та в межах органу чи організації;

— акти, дія яких поширюється на певне коло організацій чи громадян.

5. За порядком прийняття адміністративно-правових актів виділяють акти, що приймаються: єдиноначально; колегіально; спільно двома або більше суб'єктами; за узгодженням.

6. За критерієм функціонального змісту адміністративно-правових актів:

— акти, які приймаються для реалізації різних функцій управління (програма, бюджет, контроль, нормативи тощо);

— акти, які мають чітко виражений галузевий характер (наприклад, акти управління промисловістю, освітою, охороною здоров'я та ін.);

— змішані акти.

7. За критерієм "пов'язаності" адресатів:

— акти, адресовані безпосередньо підлеглим суб'єктам;

— акти, адресовані об'єктам у сфері їх функціональної діяльності;

— акти з невизначено множинними адресатами;

— акти з конкретними, персональними адресатами.

8. За формою:

— письмові акти, які є різновидом службових документів;

— усні акти управління, що переважно використовуються при безпосередньому керівництві виробничою діяльністю, для забезпечення громадської безпеки, на транспорті, у військових формуваннях тощо;

— конклюдентні дії, застосування яких не є надто широким, оскільки вони знаходять своє зовнішнє відображення у певних знаках, світлових та звукових сигналах.

9. За характером повноважень:

— акти, видані на основі постійних повноважень;

— акти, видані на основі тимчасових повноважень (зокрема, делегованих).

10. За ступенем складності:

— прості (рутинні) акти;

— складні акти;

— унікальні акти.

11. Залежно від дати початку дії необхідно розрізняти акти управління, які вступають в силу:

— негайно (за загальним правилом), з дати підписання, прийняття;

— з дати, вказаної в самому акті;

— в термін, вказаний в іншому акті;

— після державної реєстрації та офіційного опублікування.

12. Залежно від обсягу повноважень суб'єкта влади:

— дискреційні акти управління, що приймаються на вільний розсуд, в умовах широкої самостійності органу, посадової особи;

— акти, що приймаються на основі альтернативних повноважень, що надають суб'єкту можливість вибору одного з кількох названих у нормі права варіантів;

— акти "пов'язаної компетенції", що приймаються за відсутності можливості вибору.