Виконавча влада в Україні:
організаційно-правові
засади

Основні напрями розвитку державної служби в Україні

Як визначено Програмою розвитку державної служби на 2005—2010 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2006 року № 746, державна служба є складовою державного управління, спрямованою на задоволення потреб суспільства, забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина, послідовного і сталого розвитку країни та поступового входження її до європейської спільноти. Подальший розвиток державної служби здійснюватиметься на таких принципах і засадах взаємодії системи державної служби та громадянського суспільства:

1) законність і правова регламентація діяльності державних органів та державних службовців, запобігання проявам суб'єктивізму і недопущення порушень установленого порядку прийняття рішень і надання послуг;

2) дотримання державними службовцями вимог законодавства з питань державної служби та антикорупційного законодавства, етичних норм і правил поведінки, належне виконання посадових обов'язків;

3) демократизація та прозорість системи державної служби;

4) професіоналізм у підготовці управлінських рішень і наданні послуг;

5) прозорість процедури прийняття державними органами рішень, забезпечення участі громадян у процесі їх підготовки;

6) об'єктивність інформування громадян України про діяльність державних органів і державних службовців;

7) захищеність державних службовців від втручання в їх діяльність;

8) заміщення посад державної служби професійно підготовленими, висококваліфікованими фахівцями;

9) оприлюднення через засоби масової інформації відомостей про доходи, отримані протягом року державними службовцями, які займають посади І-ІІ категорій;

10) створення умов для запобігання виникненню обставин, що сприяють проявам корупції і зловживанням на державній службі;

11) забезпечення збереження конфіденційної інформації, отриманої під час виконання державними службовцями посадових обов'язків.

Заходи, спрямовані на підвищення ефективності виконання державною службою завдань і функцій держави, здійснюватимуться з урахуванням результатів комплексного систематичного аналізу діяльності державних органів та їх апарату. Такий аналіз включатиме функціональне обстеження та дослідження щодо повноважень, завдань і функцій державного органу та його апарату, а також процедури підготовки, затвердження та виконання програми його діяльності з урахуванням визначених для цього ресурсів; функціональної та організаційної структури державного органу відповідно до цілей його діяльності; ресурсного, інформаційного та кадрового забезпечення для реалізації цілей діяльності державного органу; запровадження стратегічного планування діяльності державних органів та їх апарату, державних службовців; доцільності надання певних послуг конкретними державними органами; відповідності системи державного управління в Україні базовим показникам SIGMA; проведення громадської оцінки результатів діяльності державного органу шляхом залучення спеціально підготовлених експертів та опитування громадян для визначення рівня задоволення їх потреб у послугах.

Надання послуг державними службовцями стане складовою їх професійної діяльності, що потребуватиме здійснення таких заходів: визначення груп споживачів послуг і складання переліків послуг, які їм надаються; установлення порядку і регламенту надання послуг, визначення критеріїв оцінки їх якості, міри відповідальності державних службовців; заохочення державних службовців за досягнення ними високих результатів у роботі; вивчення доцільності передачі права надання окремих послуг бюджетним установам та організаціям. Для проведення оцінки якості надання послуг державними органами та їх апаратом, забезпечення виконання функцій держави з урахуванням громадської думки необхідно започаткувати дієвий моніторинг ефективності надання послуг. Стандарти надання послуг повинні бути науково обґрунтовані, а їх запровадження та удосконалення здійснюватиметься з урахуванням результатів соціологічних досліджень.

З метою забезпечення ефективності роботи державних службовців необхідно створити умови для досягнення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці, що передбачає: встановлення рівня оплати праці, що стимулюватиме залучення на державну службу висококваліфікованих фахівців і запобігатиме відпливу професіоналів, а також сприятиме сумлінній, високопродуктивній праці; законодавче закріплення з урахуванням досвіду країн — членів ЄС превалюючої частки посадового окладу державного службовця у його заробітній платі; наближення розміру заробітної плати державного службовця найнижчої категорії посад до не менш як трикратного розміру прожиткового мінімуму; стимулювання праці державних службовців за результатами її щорічної оцінки.

Державна служба як інструмент реалізації державної політики в демократичній державі повинна стати прозорою для громадського контролю та відповідальною перед державою. Прозорість державної служби та діяльності державних службовців законодавчо врегульовується та передбачає розроблення відповідних механізмів і технологій. Для забезпечення належного рівня відповідальності доцільно створити єдину систему планування, оцінювання та заохочення державних службовців. Посиленню відповідальності державних службовців сприятиме: спрямованість діяльності кожного державного органу на поліпшення добробуту населення, розвиток суспільства, збереження навколишнього природного середовища; звітування державних органів та їх керівників про результати діяльності; порівняльний аналіз результатів діяльності державних органів; оприлюднення інформації про відповідальність державних органів та інших надавачів послуг; встановлення дисциплінарної відповідальності за порушення правил поведінки державних службовців і ін.

Нормативно-правова база функціонування системи державної служби покликана забезпечити цілісність законодавства з питань виконання завдань і функцій держави в системі державного управління. З метою законодавчого та нормативно-правового врегулювання питань організації державної служби необхідно забезпечити: розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань визначення принципів та особливостей організації державної служби і системи державних органів відповідно до європейських стандартів, у тому числі запобігання вчиненню корупційних дій; нормативно-правове врегулювання статусу державного службовця з урахуванням виду державної служби та відповідного механізму проходження державної служби, визначення основ професійної етики поведінки державного службовця та відповідальності за її порушення. Розроблення проектів актів законодавства з питань державної служби повинне здійснюватися згідно з вимогами до ефективності державного управління, що передбачає уточнення правового статусу інституту державної служби. Розвиток інституту державної служби передбачає визначення і забезпечення дотримання стандартів професійної діяльності. Гармонізація системи державної служби зі стандартами ЄС потребує уточнення статусу державних службовців, особливості якого пов'язуються із запровадженням процедури надання послуг. Уточнення статусу державних службовців обумовлює законодавче визначення вимог до кандидатів на зайняття посад державних службовців різних категорій, удосконалення процедури прийняття та просування по службі. Підвищення вимог до державних службовців супроводжуватиметься здійсненням заходів щодо їх соціальної захищеності, зокрема з удосконалення їх матеріального заохочення.

Ефективне управління державною службою передбачає удосконалення законодавства щодо проведення єдиної політики у сфері державної служби. Раціоналізація системи управління державною службою передбачає, в першу чергу, створення інституціональної спроможності державних органів здійснювати комплекс заходів, спрямованих на адаптацію державної служби України до стандартів ЄС. Серед пріоритетних напрямів раціоналізації управління державною службою належне місце повинне зайняти врегулювання процедурних питань проходження державної служби. Одним із шляхів раціоналізації системи управління державної служби є стандартизація діяльності органу виконавчої влади, зокрема визначення єдиних стандартів і процедур його діяльності, розроблення методичних рекомендацій щодо запровадження в органах виконавчої влади системи управління якістю, що дасть змогу забезпечити належну якість надання державних послуг та їх адресність.

Пріоритетним напрямом кадрової політики є створення дієвого механізму підготовки та залучення до роботи на державній службі висококваліфікованих фахівців. Реформування системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування повинне здійснюватися з урахуванням європейських стандартів.

Функціонування системи державної служби передбачає широке застосування інформаційних комп'ютерних технологій, що сприятимуть підвищенню ефективності діяльності державних службовців, зміні її характеру, посиливши аналітичну складову в процесі прийняття рішень. Інформаційні технології повинні забезпечити управління розподіленими базами даних і централізовану актуалізацію засобів їх супроводження, сумісність з інформаційною системою "Електронний Уряд".

У результаті виконання завдань і заходів, передбачених Програмою, планується забезпечити:

1. Формування ефективного інституту державної служби, який базуватиметься на принципах стабільності, професіоналізму, політичної неупередженості та відповідатиме європейським стандартам.

2. Прийняття нового законодавства про державну службу з урахуванням стандартів ЄС.

3. Удосконалення структури державних органів з метою забезпечення ефективного надання державних послуг.

4. Підвищення рівня професійних знань, умінь і навичок державних службовців відповідно до європейських стандартів.

5. Формування інституціональної спроможності системи державної служби з метою її наближення до стандартів ЄС.

6. Запровадження у системі державних органів електронного урядування.

7. Створення ефективного механізму запобігання проявам корупції на державній службі.