Економічна теорія

Науково-технічна революція (НТР) і її роль в економічному прогресі

Сутність НТП і НТР та їх основні етапи. Окремими складовими НТР є розвиток науки і техніки. В історії розвитку техніки виокремлють три основні етапи. Перший почався з виникненням первісного ладу, появою найелементарніших знарядь праці й тривав до кінця XVIII — початку XIX ст., тобто до появи машинного виробництва. Цей етап охоплює понад 3 млн. років існування людського суспільства, а властивий йому технологічний спосіб виробництва базувався на ручній праці. Другий етап тривав до початку розгортання НТР (до середини 50-х років XX ст.) і базувався на машинній праці. На першому етапі техніка розвивалася на основі емпіричних знарядь і практичного досвіду людей. Розвиток науки і техніки в докапіталістичних формаціях відбувався відокремлено. І лише в XVI—XVIII ст. почався процес поступового зближення наукового і технічного прогресу.

Науково-технічний прогрес (НТП) має еволюційну та революційну форми розвитку. Як загальноісторична закономірність, він виник в період промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. Еволюційна форма розвитку характеризується поступовими кількісними (переважно) та якісними (частково) змінами в розвитку науки і техніки, вдосконаленням традиційних видів техніки, виробництва. Революційна форма розвитку НТП означає появу принципово нових видів, їх практичне застосування тощо, тобто докорінну революційну зміну технологічного способу виробництва.

Машина складається з робочої машини, яка приводить у дію знаряддя праці; двигуна, що забезпечує машину енергією; передавального механізму (або приводу), який слугує для передачі енергії від двигуна до робочої машини. У промисловій революції XVIII — початку XIX ст. вихідним пунктом було винайдення робочої машини, що згодом зумовило докорінні зміни в інших частинах машини. Хоча перші машини виникли на базі поступового нагромадження емпіричних знань, але з цього часу техніка стає результатом цілеспрямованого вивчення законів природи, матеріалізації наукових відкриттів, наука починає перетворюватися на специфічну продуктивну силу. У свою чергу, технічний прогрес стає надзвичайно сильним стимулом розвитку науки.

Науково-технічний прогрес (НТП) — якісні (еволюційні) та істотні (революційні) зміни засобів і предметів праці, технологій та ін., тобто існуючої системи продуктивних сил, на основі досягнень науки та інформації, а також аналогічні зміни техніко-економічних відносин — відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації тощо.

Сутність НТП також можна розглядати як появу між людиною і предметом праці проміжних ланок — машини, двигуна, автомата, кожна з яких є якісним зрушенням у взаємодії людини і природи.

Основна форма підприємства на нижчій стадії розвитку капіталізму в промисловості — фабрика, а технологічний спосіб виробництва вперше базується не на ручній праці, а на праці машин. Розвиток системи машин, перехід до комплексної механізації виробництва потребував значної кількості кваліфікованих робітників, верстатників, наладчиків, спеціалістів з виготовлення нової техніки тощо. Тому зростав загальноосвітній рівень робітників. Наприкінці XIX — на початку XX ст. типовою була початкова освіта, а наприкінці 40-х — на початку 50-х років XX ст. — середня. Внаслідок цього зростає інтерес до змісту праці, певною мірою долається однобічний розвиток безпосередніх виробників, спостерігається певний прогрес розвитку особистості.

Тіснішим стає взаємозв'язок наукового і технічного прогресу. Наприкінці XIX ст. з'явилася перша наукова лабораторія в американській корпорації «Дженерал електрик». З часом такі лабораторії на гігантських монополістичних підприємствах стають типовими. Поступово створюються матеріальні (об'єктивні) і духовні (суб'єктивні) передумови для такої революційної форми науково-технічного прогресу, якою є НТР, що розгорнулася в середині 50-х років. З розгортанням НТР промисловість, а водночас і розкриття людських сутнісних сил досягають найвищого за всю історію людського суспільства розвитку.

Термін «науково-технічна революція» вперше запровадив у науковий обіг Дж. Бернал у книзі «Світ без війни», що вийшла в СРСР. З того часу з'явилося понад 150 визначень сутності НТР у працях вітчизняних та російських науковців. Вони найчастіше розглядають її як передання функцій людини машині, революцію в технологічному способі виробництва, процес інтенсивного зближення науки, техніки й виробництва, зміни в основній продуктивній силі. Найлогічнішим і найлаконічнішим визначенням сутності НТР є її характеристика як революції в технологічному способі виробництва, якщо його розглядати як діалектичну єдність продуктивних сил і техніко-економічних відносин. З урахуванням суперечностей цього способу виробництва можна визначити глибинну сутність НТР.

Науково-технічна революція (НТР) — докорінні зміни у взаємодії людини і природи, а також у системі продуктивних сил та техніко-економічних відносин.

Хоча суперечність між людиною і природою є глибинною сутністю техніко-економічної категорії «науково-технічна революція» і внаслідок цього належить до неантагоністичних суперечностей, проте за недотримання людиною законів природи вона може набувати конфліктних, антагоністичних форм розвитку. Оскільки людина є соціобіологічною істотою, то в цьому разі відбувається деформація людської особистості, її деградація, поглиблюються суперечності всього суспільного способу виробництва, в тому числі суперечності в системі відносин економічної власності.

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних особливостях.

1. Перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Наука — це загальний духовний продукт суспільного розвитку, загальний інтелект суспільно нагромадженого знання. Для сучасної науки властиві такі тенденції, як її кібернетизація, математизація, космізація, екологізація, посилення орієнтації на людину та ін.

Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує традиційно, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також через перетворення науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу супроводжується появою в ній функції управління виробництвом, розширення меж продуктивної праці сукупного виробника. У ході цього процесу поглиблюється також суспільний поділ праці, розширюються масштаби товарного виробництва тощо.

Найважливішими особливостями перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу є: пріоритетність теоретичних знань порівняно з експериментальними; поступове перетворення науки в більшості галузей на початкову стадію безпосереднього матеріального виробництва; «онаучування» виробництва, тобто посилення наукового характеру виробничих процесів; перехід до інтенсивного типу економічного зростання на основі розвитку науки; перетворення праці ученого на продуктивну працю сукупного працівника; безпосередній вплив науки на окремі елементи продуктивних сил; переважання розвитку науки в наукомістких галузях та системі «наука—техніка—виробництво»; перетворення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) на важливий фактор НТП, конкурентної боротьби; перетворення результатів наукових досліджень на товар.

2. Фундаментальні зміни в техніці (штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи). Центральною ланкою революційного перетворення в цей період є істотна якісна зміна робочих машин і поява четвертої ланки машин — автоматично керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як управляючого суб'єкта й істотно змінює роль її у процесі виробництва, який стає все більш незалежним від сприйняття людини і прискорюється. Отримуючи імпульс від розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає проміжною ланкою здійснення НТР і, у свою чергу, стимулює розвиток науки. Поява автомата як найпотужнішої проміжної ланки між людиною і предметами праці революціонізує ставлення людини до природи.

Сучасна техніка все більше охоплює такі види трудової діяльності людини, як технологічна, транспортна, енергетична і контрольно-управлінська. Якщо в умовах машинного виробництва відбувалося технологічне підпорядкування праці капіталом, то автоматизована система машин є матеріальною основою для подолання техніко-економічного відчуження. Працю людини все більше замінює праця машин, людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавських функцій, частково — від функцій розумової праці нетворчого характеру, все більше виконує функції контролю й управління. Водночас автоматизована техніка «виштовхує» людину з виробництва, зі сфери, в якій вона розкрила свої здібності та властивості, а в управлінні багатьма сучасними автоматами (насамперед дисплеями і моніторами) людина значною мірою втрачає свою особистість.

3. Докорінні перетворення головної продуктивної сили — працівника. Такі перетворення передбачають перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини в організації й управлінні виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації, що дає змогу людині швидко переходити до інших видів праці, забезпечує її професійну мобільність. З-поміж потреб людини вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці, універсальному характері дій особи, у самовдосконаленні, виявленні талантів; потреби у всебічному розвитку здібностей людини до сприйняття знань, максимально можливому подовженні активного життя. З цього моменту почнеться розвиток людини як самомета, абсолютне виявлення її творчих обдарувань, усіх людських сутнісних сил. Особа, яка володіє «безмежністю своїх потреб і здатністю до їх розширення» (Маркс), стане могутнім фактором економічного і суспільного прогресу, що, постійно збагачуючись, прискорюючись, за своїм ефектом ще більше перевищить сукупну дію всіх інших елементів системи продуктивних сил.

4. Докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями. Вони створюються на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей з необхідними фізико-хімічними властивостями: композитні матеріали (поєднання металів і кераміки, скла й кераміки та ін.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно тощо.

5. Революція у використовуваних людьми силах природи. Уперше їх було широко використано під час промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві задіяли вітер, пару, електроенергію. За НТР розпочалося використання ядерної енергії, енергії Сонця, океанських припливів, підземного тепла Землі тощо.

6. Впровадження принципово нових технологій, створених на основі фундаментальних відкриттів: лазерних, плазмових, мембранних та ін. Їм властиві маловідходність, зростання продуктивності праці в десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота тощо.

7. Впровадження принципово нових форм і методів організації виробництва і праці. Так, якщо в попередній період домінуючою була система Тейлора, то нині переважають автономні бригади, система Мейо, людських стосунків, збагачення змісту праці.

У сукупності цих ознак НТР розгортається в цілісну систему, охоплює головні структурні елементи технологічного способу виробництва.

Розкриття основних властивостей НТР дає змогу розгорнуто, системно визначити її сутність, що полягає в таких революційних перетвореннях науки, техніки та технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та їх речової форми, що, у свою чергу, детермінує принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві, перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

Загалом категорія НТР належить до техніко-економічних категорій (тобто тих, що відображають розвиток технологічного способу виробництва, але не відображають еволюцію відносин економічної власності і господарського механізму). Водночас НТР внаслідок дії закону відповідності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил зумовлює зміни в інших елементах економічної системи, тобто соціально-економічні зміни. Проте ці зміни — наслідок дії НТР, а тому не є її соціально-економічною сутністю.

Особливості сучасного етапу НТР і економічний прогрес. У середині 70-х років XX ст. почалася інформаційна революція. Матеріальною базою її є поява принципово нових засобів передавання інформації (космічні, волоконнооптичні засоби зв'язку), тобто революція у засобах зв'язку. Так, за допомогою оптичного волокна завтовшки в людську волосину впродовж однієї секунди на відстань у сотні кілометрів передається текст місткістю у кілька тисяч Біблій. Внаслідок інформаційної революції зростають інформатизація праці, інформаційна місткість галузей і виробництв, створених благ.

Цей етап розвитку НТР пов'язаний передусім з електронною автоматизацією матеріального виробництва та обігу, науково-технічної творчості. Його вихідним пунктом є мікропроцесорна революція — поява і розвиток мікропроцесорів на великих інтегральних схемах. Так, кристал площею 1 см² може за допомогою магнітних хвиль накопичувати 5 млн. біт інформації. До 70% сучасних комп'ютерів створюється у США, 28% — в Японії, 1% — у Німеччині. У США створений у 2005 р. суперкомп'ютер, який виконує за секунду понад 130 трлн. операцій.

Якісне поліпшення інформаційної місткості, надійності, швидкості роботи комп'ютерних систем, їх гнучкості й автономності (без втручання людини) стало матеріальною основою для створення комп'ютерів п'ятого та шостого поколінь, спроможних «розуміти» мову людини, «читати»» знімки, графіки та інші символи, що значно прискорює створення «штучного інтелекту».

Для функціонування таких комп'ютерів необхідна велика кількість різних програм, за допомогою яких зовнішня інформація перекладається на цифрову мову. Цим видом інтелектуальної та професійної діяльності в США зайнято понад 500 тис. фахівців, що свідчить про появу і поширення нового виду професій, сприяє збільшенню відсотка осіб розумової праці.

Мікропроцесорна революція підвищила комп'ютерну грамотність робітників, зменшила їх фізичне навантаження. Зросла роль розумової праці, а отже, значно прискорився науково-технічний прогрес.

Розгортання мікропроцесорної революції, у свою чергу, стало матеріальною основою роботів третього покоління, або «інтелектуальних» роботів, які за допомогою сенсорної системи сприймають інформацію про навколишні події, обробляють її за допомогою найновіших комп'ютерів і передають у свій виконавчий механізм. Це створює матеріальну передумову для комплексної автоматизації виробництва, формування «безлюдних виробництв», або заводів-автоматів, тобто для найвищого ступеня автоматизації, який передбачає виготовлення машин самими машинами. Завдяки цьому з'являється можливість неперервної роботи, величезного зростання продуктивності суспільної праці, швидкого освоєння нової продукції, системного контролю за якістю продукції, що виробляється. Розвиваються і поширюються ресурсо- і працезаощаджуючі напрями науково-технічного прогресу.

Новий етап НТР, що розгорнувся, характеризується також інтенсивним розвитком біотехнології, зокрема генної та клітинної інженерії. На їх основі з'являються нові галузі промисловості, знижуються енергомісткість і матеріаломісткість у сільському господарстві, нафтовій, хімічній галузях, революціонізуються медицина, виробництво продуктів харчування тощо.

Розвиток біотехнології готує ґрунт для розгортання «біологічної», «біотехнологічної» революції. Йдеться насамперед про те, що за допомогою генної інженерії створюватимуться нові організми з наперед заданими властивостями, змінюватимуться спадкові якості сільськогосподарських рослин і тварин.

Каталізатором науково-технічного й економічного прогресу, нових винаходів, технологій в усіх галузях економіки є космонавтика, освоєння космічного простору. Вже нині без них неможливі супутниковий зв'язок, точна метеорологія, навігація. У Космосі одержано досконалі кристали для напівпровідникової промисловості, біологічно активні та чисті препарати. Саме в Космосі виготовлятиметься все більше чистих і специфічних продуктів, здійснюватимуться контроль енергопостачання (за рахунок збирання сонячної енергії в Космосі та її передання на Землю), дистанційне зондування Землі з Космосу. У віддаленій перспективі в Космосі буде створено могутній промисловий потенціал. Здійснення цих проектів також неможливе без комп'ютерних систем.

Бурхливий розвиток електронної техніки зумовлює поступове перетворення всієї інформаційної діяльності, створення потужних індустріально-інформаційних комплексів як у національних, так і в міждержавних межах, а їх електронізація (революція в засобах зв'язку) є одним із найважливіших напрямів сучасного етапу НТР. До цього комплексу належать патентна справа, надання комп'ютерних послуг бізнесу, засоби масової інформації, збирання, оброблення, систематизація інформації та надання її кінцевому споживачеві, що передбачає зближення комп'ютера і споживача інформації, інтеграцію комп'ютерів; обслуговування комп'ютерів дедалі більше здійснюватиметься через штучні супутники Землі. Одною з ланок цієї системи є широка мережа інформаційних пунктів.

Виникли і розвиваються мультимедіа (англ. multi — багато, media — середовище), тобто технології, які забезпечують об'єднання відео, звуку, графічних образів та інших специфічних способів подання і зберігання інформації за допомогою комп'ютерних засобів.

Інформаційна революція радикально змінює роль людини у процесі виробництва матеріальних і духовних благ.