Етнографія України

Чоловічі зачіски, головні убори та прикраси

Особливістю чоловічої зачіски в Україні було підрізування волосся навколо голови на одній висоті — під макітру. У гуцулів та бойків (XX ст.) волосся підрізали лише спереду. Поширена була чоловіча зачіска під ворота — волосся втиналося довкола голови, але ззаду залишалося дещо довшим. Таку зачіску робили і на Київщині. Вона витіснила у XIX ст. звичай на сході України голити голову й носити оселедець. Бороду, наприклад, на Поліссі XIX — початку XX ст. носили старі та молоді чоловіки, а в центральних районах і Карпатах — лише старші люди. В інших місцевостях голили бороду, залишаючи тільки вуса.

Чоловічі головні убори дуже різноманітні за формою, матеріалом. Так, на Київщині, Полтавщині побутувала кругла шапка — кізянка, виготовлена з чорної овечої шкіри, часом із суконним верхом. Вона була низької циліндричної форми або високої напівсферичної — це так звана кучма. У багатьох областях України носили смушеві шапки зі суконним верхом, з розрізом збоку — мазниці.

У гуцулів та бойків на зиму шили клепані, кучми або шлики. Клепаня — суконна шапка, обрамлена лисячим хутром, з клапанами, які можна підв'язувати під підборіддям або закидати наверх. Кучма — чорна бараняча шапка з гострим конічним верхом. Шлик — суконна кругла шапка з хутровою опушкою, поширена на Прикарпатті. На Львівщині відомі чорні, рідше — сірі овечі шапки зі суконним верхом та каптурки або гамерки — вовняний або бавовняний ковпак із горизонтальними кольоровими смугами.

Влітку повсюдно носили солом'яні брилі та повстяні капелюхи. Фетрові капелюхи були в гуцулів і закарпатців. Гуцульські крисані оздоблювали "писаною" мідною бляхою, байорками — різнобарвним шнуром, закосичували кольоровими перами. Інколи збоку причіпляли китицю круглих волічкових дармовисів.

На початку XX ст. ввійшли в моду картузи з чорного, синього та зеленого сукна і шкіряної "сапи".

Чоловіки набагато менше використовували прикрас, ніж жінки. Так, бойки носили запонки із скла і фольги, гуцули — також ланцюжки — ретязі разом із хрестиком, їх використовували і для прикріплення сердака, коли його накидали на плечі, і підвішування до пояса протички для люльки. На пальцях носили каблучки та мідні перстені з пірамідальними шишками. Шкіряні пояси прикрашали фігурними металевими набивками тощо.