Велика корона Тори

Житомир — одне з найдавніших міст України, засноване приблизно у 884 р. З 1804 р. — центр Волинської губернії. На початку XVIII ст. тут почали селитися євреї. В 1789 р. вони становили третину жителів міста. В 1890 р. у Житомирі було 9 синагог і 31 молитовний дім.

Нині відомо близько 60 срібних предметів єврейського церемоніального мистецтва XIX ст., виготовлених у Житомирі. Вони призначалися не тільки для єврейських громад Волині, а й віддалених регіонів. Зберігаються вони в кількох музеях світу, значна частина — в колекції Музею історичних коштовностей України.

У Житомирі єврейські майстри створили унікальний тип корони Тори. Це масивна триярусна споруда, нижній і верхній яруси якої утворені коронами, а посередині — скульптурні фігурки левів. Вінчає корону птах. Місцеві майстри прикрашали ці вироби великими рослинними бароковими орнаментами з яскравими соковитими формами, намагаючись надати їм більше образності, створити з їхньою допомогою святковий, урочистий настрій.

Вершиною єврейського церемоніального мистецтва XIX ст. є так звана велика корона Тори. Імена її творців — талановитих майстрів ювелірної справи — не відомі. Збереглися лише ініціали на іменних таврах ювелірів: “БШШ” та “ІРБ”. Крім цього, на короні збереглося ще кілька тавр: міське (Житомира — відкриті ворота з трьома баштами), пробірне (84-а проба срібла) та іменне пробірне (майстер П. К. із роком 1875). Це одна з найбільших серед відомих нині у світі корон Тори.

Такі вироби — велика рідкість, їх могли дарувати тільки дуже заможні люди. Корона виконана з високопробного срібла, як і більшість виробів церемоніального єврейського мистецтва цього часу, шо значною мірою пояснюється посиленням на початку XIX ст. контролю за якістю виробів із коштовних металів.

Другий ярус корони традиційно виконано у вигляді скульптурних фігурок левів, які стоять на задніх лапах. У талмудичній традиції ця тварина символізує королівство і велич, а також емблему найбільшого племені Ізраїлю — Іуди. Лев, олень та орел згадуються в Талмуді, коли ідеться про риси, необхідні людині в її вірі та дотриманні закону: “Будь відважним, як пантера, легким, як орел, швидким, як олень, і сміливим, як лев, виконуючи волю свого Отця Небесного”.

Правдивість у зображенні тварин надає витвору особливої виразності та емоційності. А за найменшого поруху корони можна почути мелодійне дзеленчання дзвіночків. Це одна з найкращих серед відомих у світі корон Тори, яка не має навіть близьких аналогій. Багатство фантазії майстра та знання традиції виявилися в різноманітності деталей, що прикрашають її основу, стрічки, яруси та верхівку. Особливо виділяються фігурки левів, птахів, багатопелюсткові квіти і благородний рослинний орнамент, підкреслений позолотою.

Оригінальним художнім вирішенням вирізняються нижній і верхній яруси у вигляді шестиреберних корон, прикрашених стилізованою виноградною лозою з дубовим листям і жолудями. Згідно з традицією, дуб був деревом Завіту і Божественної присутності. Зображення дубового листя також символізувало твердість і наполегливість у дотриманні закону та осягненні віри.

Висота житомирської корони — 670 мм. Вона відрізняється від більшості корон тим, що над великою короною є ще одна — менша. Чим пояснюється така незвичайна форма цього витвору? Може, вона символізує сказане в Мишні Авот (найдавнішій частині Талмуда): “Від трьох корон Тори, священства і царства залишилася тільки корона Тори. Але корона доброго імені переважає всі інші”. Крім того, люди, які робили підношення, писали своє ім’я на маленькій верхній короні, тож слава про них перевершувала славу великої корони.

Корона прикрашена позолотою, що надає їй пишності та урочистості. В основі декору корони — чіткий, гарний малюнок у стилі необароко з прорізним карбованим листям аканта, квітів, стебел, перлинника. На верхівці корони — скульптурна фігурка орла з розпростертими крилами, що символізують силу і владу.

Зважаючи на високі художні якості корони, можна припустити, шо її виготовили майстри, які здобули освіту в знаменитому єврейському ремісничому училищі в Житомирі. В програмі його навчання за 1866 р. зазначено: “Курс навчання поділяється на класне викладання та практичні заняття. До першого входять єврейський закон Божий і мова, малювання, креслення, арифметика, загальні поняття про геометричні фігури та їхні відношення, загальні відомості з механіки, хімії, технології, фізики”. Крім того, давалося роз’яснення сенсу та значення різних релігійних обрядів, звичаїв, свят, постів, щоденних і святкових традицій. З 5-ї години ранку до 8-ї учні готують задані класні уроки, до 9-ї моляться Богу, снідають, а з 11-ї починають роботу, що триває до 15-ї години. З 15-ї до 16-ї — обід і відпочинок, з 16-ї до 20-ї — знову робота. О 20 годині — вечеря і короткий відпочинок, потім сон. Кожен учень має необхідні для вивчення ремесла верстати та інструменти.

У Житомирі випускалася найрізноманітніша продукція, до того ж значне місце в ній посідали традиційні єврейські вироби. Саме в період діяльності училища в 1860—1880 pp. було створено найкращі єврейські ритуальні предмети — корони-риммоніми, торашилди, бсаміми, які не мають аналогій і є зразками висококласного ювелірного мистецтва та єврейської традиції.

Пишний рослинний декор, характерний для творів єврейського декоративного мистецтва, має глибоке приховане символічне значення.

Улюбленими декоративними мотивами, відомими з найдавніших часів, були виноград, гілки фінікової пальми і маслинові гілки. Євреї вірили в те, що ці рослини найблаготворніші для людини. В Палестині сімейне благополуччя залежало від виноградарства, тому виноградна лоза вважалася символом багатства, достатку і благоденства.

Водночас це пов’язано з божественним благословенням, даним кожному ізраїльтянинові, котрий дотримувався законів. Єврейський народ ще порівнювали з виноградом. Фінікова пальма в єврейській традиції означала справедливу людину, а маслинова гілка була символом миру і спокою.

Корона багата на рослинні та зооморфні зображення, органічно вписані навколо 12-ти карбованих медальйонів зі знаками Зодіаку. Останні з’явилися в єврейському мистецтві в найдавніші часи і символізували 12 колін Ізраїлю. Їхні зображення ідентичні знакам Зодіаку, представленим в інтер’єрі київської синагоги по вулиці Щекавицькій.

У суботу, понеділок і четвер у синагогах читають Тору (буквально — вчення, закон). Завжди першим до її читання викликають когена — нащадка роду первосвященика Аарона, сім’ю якого було обрано Богом для служби у святилищі. Звідси походять прізвища — Коган, Каган, Каганович, Коен тощо. Потім викликають леві. Нащадки цього роду були зобов’язані служити в храмі, але на нижчих посадах, і прислуговувати когенам. Звідси прізвища — Левін, Левітас. Усі інші євреї належать до категорії Ісраель. Їх також викликають до читання Тори, але після двох перших.

Особливу увагу на короні привертають три дуже гарні литі ажурні позолочені накладки із зображенням лані та оленя, єдинорога і грифона, лева і левиці на тлі квітів, листя, грон винограду.

На золотому перехваті — гравійований напис івритом: “Дод, син Єгошуа Галеві, дякує Крані, дочці Іона Гинди”. Очевидно, його зроблено на честь укладення шлюбу, з приводу чого корону Тори молоді подарували синагозі.

Згідно з традицією, корону прикрашено підвісними дзвіночками, дзеленчання яких закликало до концентрації уваги на вірі та відданості Торі, відволікало думки віруючих від повсякденних справ. Водночас дзвіночки були нагадуванням про Єрусалимський храм. Згідно з волею Всевишнього, край ризи первосвященика Аарона було прикрашено 12-ма мініатюрними дзвіночками, що чергувалися з гранатами і символізували 12 місяців і 12 колін Ізраїлю.

Історія корони Тори, як і багатьох інших експонатів колекції Музею історичних коштовностей України, в XX ст. трагічна. В 1920—1930 pp. за постановою Комісії з вилучення цінностей сотні культових єврейських предметів було вилучено із синагог України і передано на зберігання до Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка в Києві. В роки Другої світової війни ці унікальні експонати разом з іншими цінностями евакуювали на Урал. На початку 1946 р. їх перевезли до Державного сховища Держбанку СРСР у Москві, а в жовтні того самого року вони повернулися до Києва, де й зберігалися довгі десятиріччя у фондах Державного історичного музею, а з 1964 р. — Музею історичних коштовностей України.

Як і багато інших експонатів колекції, корона була дуже пошкоджена внаслідок численних переміщень. Та після копіткої праці музейних реставраторів вона отримала друге народження, їй повернули первісну красу.

З 1992 р. корона зберігалася у фондах музею і виїжджала лише на зарубіжні виставки. Показати її в експозиції Музею історичних коштовностей України не було змоги через відсутність вітрини відповідних розмірів. У 1999 р. представник однієї з найвідоміших швейцарських годинникових компаній пан Жан-Мішель Спіра подарував музеєві вітрину, спеціально зроблену для цього унікального експоната.

І сьогодні велику корону Тори із Житомира можна побачити в експозиції “Іудаїка” Музею історичних коштовностей України.