Нікітський ботанічний сад в Криму

Нікітський ботанічний сад розташований на чорноморському березі Криму, неподалік Ялти, біля селища Нікіта (тепер селище міського типу Ботанічне). Історія створення ботанічного саду пов’язана з інтенсивним освоєнням кримських земель унаслідок їх приєднання до Росії після Кримської кампанії 1783 р. Сприятливі природні умови півострова приваблювали російських аристократів, котрі почали активно забудовувати прибережні території резиденціями, особняками й палацами. Характерною рисою садибної архітектури Криму є поширення в ній романтичного напряму. Це виявилося в ідеалізації середньовічних і східних стилів (готика, мавританський і “турецький”, або псевдотатарський). Маєтки магнатів оточували парки й сади. Але вони постійно переходили з рук у руки, тому не могли відіграти значної ролі у розвитку садівництва й виноградарства. Тож виникла потреба проведення централізованих заходів з удосконалення кримських ландшафтів, і цю благородну місію поклали на створений за державним наказом від 10 червня 1811 р. “імператорський сад”. Його було закладено в Криму у вересні 1812 р. як “казенний економ-ботанічний сад”. На це виділили 375 десятин за шість кілометрів на схід від Ялти. Однак ця ділянка зовсім не підходила для планування ботанічного саду: крутосхили, багато скельних виходів, ярів і балок заважали обробляти землю, й лише її третина відповідала вимогам.

Сучасним ботанічним садам в історії передували аптекарські городи, на яких культивували виключно лікарські рослини. Однак поступово почали висаджувати і дикорослі й культурні види рослин із різних куточків країни та з-за кордону. Саджанці і насіння привозили мандрівники, торгівці, вчені. Так виникали ботанічні сади, перші з яких з’явилися в Італії в XV—XVI ст. Спочатку їхні площі були незначні та згодом вони збільшувалися, перетворюючи штучно створені території на фрагменти природних ландшафтів різних куточків світу.

Одним із таких вмістилищ природних цінностей став Нікітський ботанічний сад. Площа його становить близько 990 га. Сад багатий різноманіттям рослинних форм завдяки м’якому кліматові Криму й субтропічним умовам цього району. Заснував Нікітський ботанічний сад у 1812 р. відомий російський учений-ботанік X. X. Стевен, котрий висадив 175 тисяч декоративних, плодових і чагарникових рослин різних екзотичних порід, зібраних з усіх кінців земної кулі.

Послідовники Стевена створили найбільший у Росії й один із найкращих у Європі сад. Його особливість — велика естетична цінність ландшафтів, створених на основі органічного використання природних умов місцевості, продуманої планувальної структури й виразної пейзажної композиції “зеленої архітектури”. Нині сад є науковим закладом, що має виробничо-експериментальну базу, карантинні розсадники, сучасно обладнані лабораторії, оранжереї, гербарії, бібліотеку з 200 тис. томів.

Північна частина ділянки ботанічного саду проходить під колишнім селищем Нікіта, на висоті близько 300 м над рівнем моря, а зі сходу й заходу територію оточують невеликі пагорби. Нікітський ботанічний сад складається з кількох окремих ділянок, органічно поєднаних одна з одною — Верхньої, Нижньої та Приморської. Нижній парк суміжний із Приморським, від якого можна зійти до моря. Останній є наймолодшим у комплексі нікітських парків — його закладено в 1912—1914 pp. із нагади 100-річного ювілею саду. Створення парку на території поблизу моря відкривало нові можливості для інтродукції — введення теплолюбних рослин із субтропічних куточків планети. З 1912 по 1915 pp. у саду було висаджено понад 100 видів і різновидів рослин із Петербурзького ботанічного саду, із Сухумі, Батумі тощо. Нині тут є найвишуканіші й найніжніші субтропічні рослини: пальми, криптометрії, японські мирти, значний за площею бамбуковий гай. Рослини розміщені не за ботаніко-систематичними групами, а за принципом просторової композиції для досягнення найдекоративнішого ефекту.

Доріжки поділяють територію на куртини — окремі ділянки саду, об’єднані за ознаками однопорідності рослин. Кожна куртина є прекрасною композицією або з контрастних за формою крон, за кольором і фактурою рослин різних порід, або з рослин однієї породи, висаджених невеликими гаями. В куртинах є магнолії, лавр благородний, сосни італійські та мексиканські, гімалайський кедр. Однорідні декоративні рослини в масі, наприклад, гармонійні гаї ліванського кедра або магнолії, справляють велике естетичне враження. Композиції доповнюють ефектні чагарники з червоними квітами. Навесні на всіх галявинах розквітають фіалки, деякі куртини повністю вкриті синім килимом барвінку.

Планування ботанічного саду визначається системою доріжок. Вони мальовничі, ваблять відвідувача вглиб парку, за кожним поворотом відкривають щось цікаве, екзотичне. Верхній парк планували як пейзажний при дачі, збудованій у 80-і pp. XIX ст. на території нинішнього розарію. Він призначався для прогулянок і відпочинку серед красивих екзотичних рослин, галявин і квітників. У XX ст. парк перетворився на дендрарій науково-пізнавального призначення. Величні гіганти, що збереглися від перших насаджень, — кипариси, кедри, секвої, піхти — живі пам’ятники засновникам парку. Тепер сад є практично музеєм природи зі зручно розташованими видовими точками й майданчиками для відпочинку, парковими меблями.

Експонування об’єктів Нікітського ботанічного саду зазвичай починають з дуже гарного й досконалого вирішення партеру, архітектурне оформлення якого було завершено в 1937—1938 pp. до 125-річчя ювілею саду. Строгі форми фасаду головної адміністративної будівлі, легка біла колонада лекторію, басейн, групи декоративних дерев і чагарників становлять єдину композицію. Перша від входу частина верхньої тераси парку відокремлена алеєю величних пірамідальних кипарисів, шо є характерною деталлю кримського пейзажу. З алеї видно каліфорнійські гігантські секвої з мідно-червоними стовбурами. За міць і величину їх називають мамонтовими деревами. На майданчику, розташованому за тисоподібною секвоєю, знаходиться один із найкрасивіших куточків парку — квітковий партер із невеликим басейном із водяним лататтям, ірисом, японським аїром та колекцією водяних лілій. Кульмінацією ландшафтної композиції цієї частини парку є розарій. З ранньої весни й до глибокої осені він вражає красою своєї унікальної колекції. В ньому представлені найкращі сорти троянд вітчизняної та зарубіжної селекції. Розарій оточений зеленими “стінами” — деревами конусоподібної та округлої форм. Із майданчика розарію відкривається перспектива на гори, на тлі яких особливо ефектний вигляд має срібляста ялина. У Верхньому парку є унікальний атласний кедр плакучої форми, а неподалік — гай реліктового гімалайського кедра. На межі Верхнього й Нижнього парків розміщено видовий майданчик з декоративною альтанкою-бельведером.

Між сходами, каскадом і басейном простяглася світла, ошатна, надзвичайно красива пальмова алея. Ліворуч — посадки гімалайського кедра й підпірна кам’яна стінка з легкою візерунковою решіткою, за якою ростуть чудові олеандри, вічнозелені чагарники, влітку рясно вкриті білими, кремовими, рожевими квітами з п’янким ароматом. Прекрасним куточком Нижнього парку є кам’яниста гірка, обсаджена сизими атласькими кедрами, багатьма видами рослин із Центральної та Південної Америки, переважно опунціями. В природну основу органічно вписується копія зі скульптури Фідія “Хлопчик, котрий виймає скабку”. Нижній парк — найстаріша частина ботанічного саду. З перших років його заснування тут висаджували найцінніші світові породи — вічнозелені широколистяні рослини, бамбуки й пальми. Тут зібрані і деякі плодові культури субтропічного поясу планети.

Приморський парк розташований на крутому рельєфі, найменш упорядкований і справляє враження екзотичного лісу. На одній із нижніх терас — майданчик із басейном неправильної форми. Неширокі сходи проходять серед заростей бамбука. Вузький місток веде через невелику ущелину з водоспадами, гірськими річками.

У Нікітський ботанічний сад можна потрапити й від морського причалу. При цьому враження поступово наростає від емоційного й естетичного сприйняття композицій усіх трьох парків, пов’язаних між собою маршрутом, що утворює своєрідну композиційно-планувальну вісь, сформовану системою алей, сходів, пандусів, терас і оглядових майданчиків.

Війна й тривала німецька окупація завдали господарству й насадженням Нікітського ботанічного саду колосальних збитків: гітлерівці знищили величезну кількість рослин, вивезли цінне обладнання й багатий гербарій, у якому на початок 1941 р. було 60 тис. аркушів. З 1944 p., після звільнення Ялти, в Нікітському саду почалися роботи з його відновлення. Після війни в невеликому містечку під Берліном було знайдено й повернуто в Крим унікальний зниклий гербарій.