Цивільне право України

Договори транспортного експедирування

Під час перевезення вантажу виникає необхідність виконувати комплекс допоміжних заходів, пов'язаних із відправленням та одержанням вантажу: зокрема, їх маркування, завантаження і вивантаження, доставку на станцію (в порт) відправлення або зі станції (порту) призначення на склад одержувача тощо. Їх виконання покладено на осіб, спеціально підготовлених та уповноважених на таку діяльність на підставі договору транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК).

Правове регулювання договору транспортного експедирування здійснюється главою 65 ЦК та транспортними статутами.

Договір транспортного експедирування є публічним.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (якщо експедитор організує виконання експедиційних послуг) або реальний (якщо експедитор надає експедиційні послуги із ввіреним йому вантажем), відплатний.

Договір експедиції може містити елементи кількох видів договорів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо, які тісно переплітаються в одному юридичному факті (договорі).

Сторонами договору є клієнт — сторона, якій надають послуги, та експедитор — сторона, яка надає послуги. Клієнтами за договором можуть бути будь-які особи, що зацікавлені в одержанні експедиційних послуг. Експедитором може бути лише підприємець (комерційна організація чи фізична особа), який одержав ліцензію на здійснення транспортно-експедиційної діяльності.

Предметом договору є послуги, пов'язані з перевезенням вантажу. Послуги можна поділити на основні (з організації перевезення, укладення договору перевезення) та додаткові, які можуть охоплювати будь-які питання транспортування вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей).

Форма договору — письмова. Причому недодержання сторонами письмової форми не має наслідком недійсність договору за правилами ст. 218 ЦК. Для виконання певних обов'язків клієнт повинен видати експедиторові довіреність.

Строк договору визначається характером взаємовідносин сторін.

Змістом договору є права та обов'язки сторін, які визначаються законом і домовленістю між сторонами за договором. Наприклад, експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб (ст. 932 ЦК), якщо це доцільно або сам експедитор не в змозі виконати ті чи інші доручення клієнта. Однак якщо має місце порушення умов договору, експедитор відповідає перед клієнтом за дії інших осіб, яких він залучив.

Експедитор має право на одержання від клієнта плати за надані послуги, що й підтверджує оплатний характер договору транспортного експедирування. Розмір плати визначається договором, якщо інше не встановлено законом. Однак якщо розмір плати не встановлено, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК).

Крім того, експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та іншої інформації про властивості вантажу, умови його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором, у повному обсязі (ч. 3 ст. 933 ЦК).

Законодавець (ст. 935 ЦК) відносить до особливостей договору транспортного експедирування право експедитора або кредитора односторонньо відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Тобто застосовуються норми про представництво.

За договором транспортної експедиції експедитор зобов'язаний виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Розрізняють основні та додаткові обов'язки. Основним обов'язком експедитора є надання послуг юридичного характеру щодо організацій перевезення вантажу: а) організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом; б) укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу тощо. Додатковими обов'язками експедитора є надання послуг фактичного характеру, необхідних для доставки вантажу, а саме: а) перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження; б) сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; в) зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; г) одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо.

Відповідальність сторін за договором може бути як прямою, так і регресною. Це пов'язано з тією обставиною, що експедитор є посередником між відправником, перевізником і одержувачем, тому порушення ним умов договору може привести до відповідальності як клієнта перед перевізником, так і експедитора перед перевізником (за умови, що це не одна особа).

Залежно від характеру порушень, відповідальність за договором транспортного експедирування може мати місце як у формі сплати неустойки, так і відшкодування збитків. Наприклад, у разі порушення клієнтом обов'язку щодо надання документів та інформації про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформації, необхідної для виконання експедитором своїх обов'язків, клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові (ч. 4 ст. 933 ЦК). Також сторона, яка заявила відмову від договору транспортного експедирування, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору (ст. 935 ЦК).