Цивільне право України

Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК).

Правове регулювання договору здійснюється главою 69 ЦК, Правилами комісійної торгівлі та іншими актами.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатиий.

Сторонами договору є комітент і комісіонер. Комітент — це особа, яка дає комісійне доручення, а комісіонер — особа, яка приймає комісійне доручення. Комітентами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонерами, як правило, виступають відповідні організації в межах своєї спеціальної правоздатності. Комісіонер, виконуючи доручення, укладає правочини з третіми особами.

Істотними умовами договору є умови про предмет та ціну.

Предметом договору комісії є правочин, який комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента з приводу продажу чи купівлі майна. Тобто предметом договору є юридичні акти (правочини), а не фактичні дії, як, наприклад, у договорах перевезення, зберігання тощо.

Майно, з приводу якого може бути вчинено комісійний договір, частіше конкретно визначено у нормативних актах. Крім того, є перелік речей, які не підлягають прийняттю на комісію (наприклад, зброя, боєприпаси (крім мисливської і спортивної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї), бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини та вибухові засоби, отруйні речовини та інші).

Форма укладення договору — письмова.

Залежно від виду договору комісійне доручення може бути оформлено різними документами, зокрема, квитанцією, нарядом тощо. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами громадяни України повинні пред'являти паспорт або документ, що його замінює, іноземні особи — відповідну посвідку на проживання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.

Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера.

При здачі товару на комісію комітент за домовленістю з комісіонером встановлюють ціну на комісійний товар на підставі ринкового попиту.

У певних випадках може бути знижено ціну на товар, що його було здано на комісію і не реалізовано протягом встановленого строку (60 календарних днів). Зокрема, якщо товар не реалізовано у строк, то ціну може бути знижено на 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, а якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 днів, то ціни знижують на 40% від залишкової ціни після першого зниження.

Товари, прийняті на комісію, виставляють у торговельному залі для продажу не пізніше наступного дня після прийняття.

Для продажу певних товарів комісійний магазин повинен мати ліцензію, зокрема, що стосується спортивної і мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених сполуками сльозоточивої і дратівної дії. Ці товари магазин реалізує на підставі ліцензії встановленої форми, яку видають органи внутрішніх справ.

Права та обов'язки комісіонера:

1) зобов'язаний вчинити правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних ніж ті, що їх визначив комітент, то додатково одержана вигода належить комітентові (ст. 1014 ЦК);

2) має право за згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. Однак у виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента (ст. 1015 ЦК);

3) має право для забезпечення своїх вимог за договором притримати річ, яку має бути передано комітентові. Причому в разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст. 1019 ЦК);

4) має право відрахувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦК);

5) відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента. Якщо під час прийняття комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, буде виявлено нестачу або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів (ч.ч. 1—2 ст. 1021 ЦК);

6) зобов'язаний застрахувати майно комітента за його рахунок, якщо це передбачено договором або звичаями ділового обороту. Якщо комісіонер не застрахував майно комітента, то він відповідає за його втрату, нестачу, пошкодження (ч. 3 ст. 1021 ЦК);

7) зобов'язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором після вчинення правочину за дорученням комітента (ч. 1 ст. 1022 ЦК);

8) має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у разі, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити через обставини, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК).

Права та обов'язки комітента:

1) якщо комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, то він повинен повідомити про це комісіонера протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч. 2 ст. 1022 ЦК);

2) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе комітент як його власник (ст. 1018 ЦК);

3) зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії (гроші, речі) (ч. 1 ст. 1023 ЦК);

4) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені в цьому майні недоліки (ч. 2 ст. 1023 ЦК);

5) повинен виплатити комісіонерові винагороду за надані послуги. Крім того, якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, то він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначено, то її виплачують після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не було виконано з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. А у разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії (ст. 1013 ЦК);

6) зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором (ст. 1024 ЦК).

Договір комісії окрім загальних підстав припинення договору припиняється також у разі:

1) відмови комітента від виконання договору. Причому, якщо договір укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів (частини 1—2 ст. 1025 ЦК);

2) відмови комісіонера від договору, якщо строк не встановлено договором. При цьому, комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів (ч. 1 ст. 1026 ЦК);

3) смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи-комісіонера.

Законодавець передбачає наслідки припинення договору комісії. Зокрема, в разі відмови комітента від договору він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлено — негайно, розпорядитися своїм майном, яке є в комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору (частини 3—4 ст. 1025 ЦК).

Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. Комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом 15 днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною (ч. 2 ст. 1026 ЦК).

Якщо юридичну особу-комісіонера припинено і встановлено її правонаступників, то права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявления кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору (ч. 2 ст. 1027 ЦК).