Правові норми — особливий вид соціальних норм
Дослідження даної системи соціальних норм в цілому та окремо її складових дає можливості виявити як їх особливості, так і внутрішньосистемні взаємозв'язки, що є актуальним на сьогодні у нових історичних умовах.
Деякі українські правознавці вважають, що даний взаємовплив має як позитивні сторони, так і недоліки. У тих випадках, коли вимоги різних видів соціальних норм збігаються, то це призводить до швидшого досягнення суб'єктами бажаних результатів, якщо різні соціальні норми містять суперечливі положення, то вони ускладнюють процес реалізації суб'єктами вимог даних норм.
Право є основним засобом соціального регулювання, оскільки правові норми є різновидом соціальних.
Місце правових норм у системі засобів соціального регулювання характеризується наявністю як спільних, так і відмінних рис.
Спільні риси:
— Правові та інші соціальні норми існують об'єктивно, тобто залежать від об'єктивних умов розвитку суспільства.
— Вони мають природний характер виникнення, оскільки з'являються в результаті еволюції розвитку суспільства.
— Реалізуються у поведінці суб'єктів за їх бажанням.
— Вони відображають уявлення суспільства про добро та зло, а також справедливість і несправедливість.
— Сприяють формування поваги до прав та свобод осіб.
— Мають визначений зміст і характеризують можливу (права) та необхідну (обов'язки) поведінку суб'єктів.
— Певним чином встановлюються та закріплюються.
— Є засобом регулювання та охорони певних суспільних відносин.
Відмінності:
| Правові норми |
Соціальні норми |
| Виникають лише у державно-організованому суспільстві |
Існують як у додержавному, так і в державно-організованому суспільстві |
| Приймаються органами держави в рамках нормативно закріпленого процесу |
Приймаються суспільством у добровільному порядку |
| Права та обов'язки, що складають зміст норми, є розмежованими (чітко визначеними) і закріпленими окремо |
Права та обов'язки не розмежовані, і у нормах викладаються не окремо |
| Права та обов'язки мають взаємний характер, тобто суб'єктивне право є основною гарантією забезпечення інтересів суб'єкта, а обов'язок є гарантією цього права |
Права та обов'язки не взаємні, і виконання права не залежить від обов'язку інших сторін |
| Має формально визначений характер, тобто є письмово оформленим документом |
Мають усний характер, а письмове закріплення не має документальної форми |
| Складають системи, що характеризуються ієрархічним підпорядкуванням |
Є сукупністю норм, що не підпорядковані одна одній |
| Приймаються в рамках повноважень суб'єктів правотворчості у межах чітко визначеного процесу |
Приймаються суб'єктами добровільно в добровільній формі |
| Поширюються на чітко визначену сферу суспільних відносин |
Мають характер мононорм, регулюють невизначене коло суспільних відносин |
| Діють у межах держави, утворюючи національну систему права, а також регламентують міжнародні відносини, створюючи міжнародне право |
Діють лише у межах певного суспільства |
| Мають визначену структуру (гіпотеза, диспозиція, санкція) |
Структурні елементи відсутні |
| Є обов'язковими для виконання суб'єктами незалежно від сприйняття чи розуміння ними змісту норми |
Виконуються добровільно лише в силу їх авторитарності для окремих суб'єктів |
| Реалізуються у чітко визначених формах (дотримання,виконання, використання, застосування) |
Реалізуються у добровільній формі |
| Засновуються на чітко визначених принципах |
Засновуються на загальнолюдських цінностях |
| Закріплюють інтереси певних соціальних груп, які реально здійснюють владу |
Закріплюють суспільні відносини |
| Гарантуються державою, можливістю застосування засобів примусового впливу |
Гарантуються суспільною можливістю застосування засобів громадського впливу |
Правові норми є особливим засобом соціального регулювання, що визначає можливості та межі державно-владного впливу на суспільство.
|
|
