Автаркія (від грец. αυταρχεια — самовдоволення) — політика й ідеологія, спрямовані на відокремлення економіки однієї держави чи групи держав від економіки інших країн, що має на меті створення замкнутої системи господарювання, зорієнтованої на самозабезпечення. Автаркія виражається у вжитті різноманітних заходів щодо обмеження проникнення зарубіжних товарів та іноземного капіталу, створення пільгових умов для розвитку виробництва всередині замкнутої системи. Автаркія може слугувати як суто економічним цілям, так і цілям політичного характеру. Найчастіше прояви подібної політики пов’язані з відособленням національного господарства задля підготовки до ведення війни, коли реалізуються завдання створення запасів стратегічних матеріалів і сировини, передбачено здійснення жорсткого контролю за розвитком внутрішнього ринку. У чистому вигляді автаркія існувала лише за умов натурального господарства. Пізніше вона могла штучно створюватися засобами різного роду обмежень щодо розвитку економічних, торгових зносин з іншими державами. Політика автаркії при цьому повинна була враховувати реальні можливості замкнутого економічного циклу, зумовленого наявністю природних ресурсів, геополітичним становищем, іншими факторами економічного та політичного характеру. За своєю суттю ця політика стоїть наперешкоді здійсненню міжнародного розподілу праці, загострюючи економічну ситуацію у власній державіві, а також створюючи напругу в міжнародних відносинах. Яскравим прикладом «закритої» економічної політики новітнього часу була політика керівництва Албанії, впровадження якої обумовлювалось ідеологічними чинниками і яка, зрештою, спричинила крах усієї економічної і суспільно-політичної системи країни, різке погіршення становища народу. Сучасна система міжнародних відносин та міжнародний розподіл праці, що склався, робить подібну політику практично неможливою. |