Автокефалія (від грец. αυτος — сам і χηφαλη — голова) — самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної частини Римської імперії та суміжних із нею держав. У 4 ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з’явилися чотири такі церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру поширення православ’я і подальшого розвитку в ньому сепаратистських тенденцій, викликаних намаганням звільнитися з-під імператорської та патріаршої влади Константинополя, утворювалися нові автокефальні церкви. Нині їх, за офіційним церковним переліком, — 15. Декотрі з них не здобули офіційного визнання як автокефалія. Серед них — Українська православна церква Київського патріархату. Відповідно до православної традиції розміщення церков «по честі», у своєму загальному списку вони розташовуються в такому порядку: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Православна церква Чехії та Словаччини, Американська. У 1990 р. на церковному соборі в Києві було проголошено створення автокефальної православної церкви в Україні. |