Адміністративна реформа

Адміністративна реформа — комплекс узгоджених заходів, спрямованих на системну перебудову органів виконавчої влади, запровадження досконаліших форм і методів їх діяльності. В Україні необхідність проведення адміністративної реформи обумовлена потребами якісного оновлення існуючої системи державного управління на основі Конституції України 1996 р. та суттєвого прискорення соціально-економічного розвитку країни. Метою адміністративної реформи є поетапне створення на наукових принципах ефективнішої системи державного управління, виходячи з національних інтересів та демократичних принципів, що передбачає прозорість діяльності влади, підконтрольність громадськості, адекватність витрат на забезпечення належного фінансово-економічного стану держави.

Для концептуально-методичного забезпечення адміністративної реформи Указом Президента України від 7 липня 1997 р. було створено Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи. Практичне здійснення адміністративної реформи почалося з прийняттям Указу Президента України від 22 липня 1998 р. «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», згідно з яким в основу реформування системи державного управління було покладено основні положення Концепції адміністративної реформи, розробленої зазначеною Державною комісією.

Основні заходи адміністративної реформи спрямовані на оптимізацію складу уряду, спрощення системи центральних органів виконавчої влади, уточнення їх класифікації та взаємозв’язків, впорядкування функцій, повноважень і організаційних структур, покращення умов проходження державної служби. Так, станом на 2003 р. кількість членів Кабінету Міністрів України зменшено з 24 до 22 осіб, а центральних органів виконавчої влади — з понад 90 до 58. В уряді і центральних органах виконавчої влади досягнуто чіткішого розмежування політичних і адміністративних функцій, запроваджено посади «керівників апарату» міністерств. Дещо зменшена чисельність працівників центральних та підпорядкованих їм територіальних органів, змінюється матеріально-технічне забезпечення їх діяльності. Завдання подальшої реалізації адміністративної реформи залишаються одним з найважливіших пріоритетів державної політики України на найближчу перспективу.