Акт відновлення української держави

Акт відновлення української держави, акт 30 червня 1941 р. — декларація про відновлення Української Держави, проголошена Організацією українських націоналістів (ОУН) під проводом С. Бандери у Львові всупереч волі німців, які в ході бойових дій на той час окупували майже всю Західну Україну, але ще не встигли організувати в ній свою владу.

В першому пункті Акта проголошувалося відновлення Української Держави і лунав заклик до украйнського народу боротися за її суверенну владу на всіх національних землях. У другому пункті йшлося про створення на західноукраїнських землях української влади, підпорядкованої національному уряду в Києві. Пункт третій Акта запевняв, що самостійна Українська Держава тісно співпрацюватиме з Німеччиною. Далі було оголошено список членів Українського Державного Правління (уряду) на чолі з Я. Стецьком. У наступні дні по всій Західній Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку Акта 30 червня.

Акт відновлення української держави застав німецьких окупантів зненацька. Через кілька днів, 15 вересня 1941 p., після консультацій з Берліном, нацистська служба безпеки заарештувала Я. Стецька та його колег. С. Бандеру гітлерівці тримали під домашнім арештом у м. Кракові (Польща), вимагаючи відкликання Акта. С. Бандера відхилив вимоги фашистів і його разом з Я. Стецьком відправили до Берліна. Було заарештовано близько 300 членів ОУН, з яких 15 розстріляно. Бандерівська ОУН пішла в підпілля і взяла курс на підготовку збройного повстання проти фашистських окупантів.