Аналіз політичний

Аналіз політичний (англ. polity analysis, від грец. αναλυοις — розкладення, розділення) — систематична оцінка технічної та економічної здійснимості й політичної життєздатності альтернативних політик (планів, програм), стратегії їх здійснення та наслідків обраної політики. Термін аналіз політичний вперше був застосований американським дослідником Ч. Е. Ліндбломом 1958 р. У сучасній політичній практиці розвинених країн аналіз політичний став невід’ємною і необхідною складовою процесу прийняття рішень.

Процес аналізу політичного передбачає шість основних етапів: 1) визначення, верифікація і деталізація проблеми; 2) встановлення оціночних критеріїв (технічної здійсненності, економічних і фінансових можливостей, політичної життєздатності, адміністративної дієвості); 3) ідентифікація альтернатив; 4) оцінювання альтернативних політик; 5) зіставлення альтернатив та їх розрізнення; 6) моніторинг наслідків прийнятого політичного рішення.

При здійсненні аналізу політичного переважно застосовуються емпіричні методи соціально-політичних досліджень: традиційний і формалізований (кількісний) аналіз документів (стенограм засідань парламенту, партійних програм, звітів про офіційні переговори, щоденників, листів, мемуарів, кіно-, фото-, фонодокументів); масові опитування громадської думки і опитування експертів (анкетування, інтерв’ю); статистичні методи (встановлення закономірностей, виявлення політичних тенденцій); методи моделювання (використання формальних математичних і нематематичних моделей, методу політичної комунікації, інструментарію теорії ігор і теорії катастроф); методи аналізу прийняття рішень та ін. Особливу значущість для політології має системний метод, оскільки він дозволяє вивчати політику як комплексний процес, орієнтуватись не лише на ті процеси, які можна безпосередньо спостерігати та лічити (структура виборів, розподіл голосів, діяльність політичних партій, груп тиску, механізм прийняття рішень), а й звертати увагу на важливі політичні проблеми, які не піддаються прямому вимірюванню, виявляти на загальному тлі розвитку того чи іншого політичного явища найважливіші елементи, відстежувати їх взаємозалежність і взаємообумовленість.

Загалом аналіз політичний має велике значення для дослідження проблеми політичної поведінки, виявлення громадської думки і політичної культури, вивчення впливу різноманітних чинників на політичний процес, системного аналізу політичних структур; для комплексного вивчення політичного управління і керівництва суспільством, структурно-функціонального аналізу політичних інститутів; для розробки стратегії й тактики політичної діяльності, розвитку політичних систем, прийняття політичних рішень, використання ресурсів влади, політичного планування і прогнозування.