|
Анклав, енклав (франц. enclave, від лат. inclavare — зачиняти на ключ) — у міжнародному праві та політичній географії цим терміном позначається державне утворення, частина території однієї держави, оточена територією іншої або інших держав. До анклаву належать: Республіка Сан-Марино, оточена територією Італії; Королівство Лесото, оточене територією ПАР; Ватикан — папське місто-держава, резиденція глави католицької церкви, розташоване на території столиці Італії м. Рима. Анклави з морським берегом називають напіванклавами (напр., Східна Пруссія в період 1919—1939 pp., Бруней на території Малайзії). Питання про відносини та сполучення анклаву з державою, на території якої він розташований, або з іншими державами вирішуються на основі угод між зацікавленими сторонами. Режим кордонів, транспортного сполучення, визначення повітряної території та інші питання вирішуються в анклаві згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права.
|
|
