Безгромадянство

Безгромадянство, апатридизм, аполідизм (від грец. απατρις і απολις — позбавлений вітчизни) — різновид правового стану особи, суть якого полягає у відсутності в людини громадянства будь-якої держави. Осіб без громадянства називають апатридами, або аполідами, тобто особами без громадянства, підданства. Безгромадянство виникає за різних обставин: втрати або відмови від громадянства певної держави, умов прийому до громадянства іншої держави, розбіжностей і колізій у законодавстві різних держав, а також в силу міжнародних договорів та інших обставин. Особи без громадянства зобов’язані підпорядковуватися законам тієї країни, в якій вони перебувають, вони не можуть розраховувати на дипломатичний захист з боку їхньої колишньої батьківщини або іншої держави. Ці особи, як правило, позбавлені виборчих прав.

В Україні згідно із Законом «Про громадянство України» умовами прийняття до громадянства є відмова від іноземного громадянства і постійне проживання на території України протягом останніх п’яти років, що об’єктивно зумовлює стан безгромадянства упродовж цього визначеного законодавством періоду. Припинення громадянства України можливе як внаслідок виходу з громадянства, так і його втрати, а також в силу підстав, передбачених міжнародними договорами, що об’єктивно може зумовити безгромадянство особи на невизначений час. Особи без громадянства в Україні користуються переважно тими ж правами і виконують ті ж самі обов’язки, що й громадяни України, за винятком окремих політичних та економічних прав і обов’язків. За Конституцією України іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом (ст. 26).