Безпека

Безпека — діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної загубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей, завдати невідшкодовних збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку. Американські вчені К. Мадсек, А. Маслоу та інші розглядають потребу в безпеці як один з основних мотивів діяльності людей і світового співтовариства. Причому інтенсивність і масштаби цієї діяльності, на їхню думку, неухильно зростають.

У наш час система безпеки розвинутих держав включає такі елементи: наукову теорію (філософію), доктрину (концепцію), політику, стратегію і тактику забезпечення безпеки; сукупність міжнародних державних і громадських (недержавних) інститутів і організацій, які забезпечують безпеку особи й суспільства; засоби, способи і методи забезпечення безпеки. Розрізняють різні типи безпеки: за масштабом (міжнародна, регіональна, локальна); за рівнями суб’єктності (особиста, суспільна, державна, колективна); за суспільними сферами (політична, економічна, соціальна, гуманітарна, психологічна, військова, культурна). Становлення системи всезагальної безпеки спирається на певні закони. Це насамперед залежність системи безпеки від характеру небезпек і загроз, а також залежність ефективності й дієздатності системи безпеки від потенціалу держав. Зміна систем безпеки зумовлена зміною історичних епох. Наприкінці 20 - на поч. 21 ст. відбувається перехід від старої, блокової, замкнутої, силової системи безпеки до системи колективної безпеки. Основою успішної діяльності системи безпеки є реальне сприйняття і пізнання безпек і загроз. Важливо їх правильно систематизувати і ранжирувати за мірою зрілості та мірою втрати, яку вони можуть завдати особі, суспільству, світовому співтовариству.

Див. також Національна безпека, Міжнародна безпека, Політична безпека.