Белл Даніель

Белл Даніель (нар. 1919) — сучасний американський соціолог, спеціаліст у галузі історії суспільної думки і політичних течій, соціального прогнозування і футурології. Разом із Р. Ароном, Е. Шіллсом, С. Ліпсетом розробив і відстоював концепцію деідеологізації. Його відома книга «Кінець ідеології» проголосила принципову відмову науки від ідеологічного компоненту. Розроблена Беллом у книзі «Постіндустріальне суспільство» концепція, згідно з якою головною рушійною силою розвитку суспільства виступає науково-технічний прогрес, висунула його в коло провідних представників соціального прогнозування на Заході. Відкидаючи однобічний детермінізм, вчений вважає, що різні сфери суспільства (технологія, політика, культура і т. ін.) мають самостійну логіку розвитку. Белл також пропонує власну інтерпретацію історичного розвитку крізь призму технологічних змін і знання (доіндустріальне, індустріальне і постіндустріальне суспільства). Глибоко проаналізувавши сучасне постіндустріальне суспільство, Белл доводить, що рушієм у ньому вже найближчим часом буде не власність на засоби виробництва, а рівень компетентності, знання, професіоналізм. Головним конфліктом буде конфлікт не між працею і капіталом, а між знаннями, компетентністю та незнанням і некомпетентністю.

Белл вважає себе «соціалістом в економіці, лібералом у політиці і консерватором у культурі». З кінця 70-х pp. разом з іншими американськими представниками ліберал-реформістського спрямування приєднується до неоконсерватизму. Спільно з І. Крістолом і Д. Мойніхеном заснував журнал «Public interest». Взяв участь у складанні низки американських соціально-політичних прогнозів, очолював відому «Комісію 2000 року», яка зробила прогноз на кінець нашого століття. Вважається одним із провідних представників американського неоконсерватизму.