Бжезінський Збігнєв

Бжезінський Збігнєв (нар. 1928) — американський державний та політичний діяч. Закінчив Макгільський університет (Канада). У 1953 р. став доктором філософії Гарвардського університету. З 1962 по 1977 р. — керівник Дослідницького інституту міжнародних змін. Був помічником президента США Д. Картера з питань національної безпеки (1977—1981). Після роботи в адміністрації президента стає консультантом Центру стратегічних міжнародних досліджень при Колумбійському університеті. З 1989 р. — професор американської зовнішньої політики Нутуської школи передових міжнародних досліджень університету Дж. Гопкінса. Член Ради з міжнародних відносин. Основні праці: «Тоталітарна диктатура і автократія» (1956, у співавторстві з К. Фрідріхом), «Безперервна чистка: політика за радянського тоталітаризму», «Радянський блок: єдність та протиріччя» (1960), «Політична влада: США/СРСР» (1964, у співавторстві з П. Хантінгтоном), «Великий провал: народження та смерть комунізму у XX столітті» (1989), «Поза контролем» (1993), «Велика шахівниця» (1995).

Вивчаючи проблеми тоталітаризму, охарактеризував тоталітарну систему як високоцентралізоване керівництво елітного руху, що керує в атмосфері примусової одноголосності всього населення всім суспільством («Безперервна чистка...»). Досліджував спільні й особливі риси країн, що входили до радянського блоку, вплив їхньої внутрішньої політики на відносини між ними («Радянський блок...»). Особливу увагу приділяв ролі ідеології та її методам впливу на політичне життя комуністичних країн. Порівнював спільне і відмінне в американській і радянській політиці: політичне мислення, кадрову політику, процес прийняття політичних рішень («Політична влада: США/СРСР»). Таким чином доводив необхідність порівняльних досліджень для більшого розуміння міжнародної політики. Останні роботи присвячені проблемам геополітичної стратегії США, а також місця і ролі Євразії — «великої шахівниці».

Після розпаду Радянського Союзу Америка наблизилася до статусу єдиної супердержави. Бжезінський констатував, що виникла необхідність принципового корегування американської глобальної геостратегії. В роботі «Поза контролем» Бжезінський розглядав проблеми Америки в контексті міжнародних відносин. На його думку, на поч. 90-х pp. США стали світовим лідером майже за всіма параметрами, але вони не можуть бути світовим поліцейським, банкіром, ні світовим моралістом; однак характер американської суспільної системи робить її каталізатором глобальних змін. У цих умовах міцні й багаті країни будуть об’єднуватися (в економічні блоки або політичні альянси) з метою успішного змагання із суперниками. З часом здатність Америки втручатися у внутрішній розвиток цих утворень буде зменшуватися, а кількість конфліктів між членами угруповань — збільшуватися. Конфлікти матимуть економічний характер або вид територіальних спорів.

Особливу увагу Бжезінський приділяє проблемам пострадянського простору. Його хвилює місце і роль Росії в Євразії. З метою недопущення відродження імперії американською стратегією повинна бути консолідація геополітичного плюралізму в межах колишнього Союзу. Підкреслюється необхідність підтримки України, без якої Росія не зможе відтворитись як імперія. Але яким би не був вплив США, Євразія зберігає своє геополітичне значення і від стану справ на цьому материку залежить політичне майбутнє Америки.

Для Сполучених Штатів євразійська геостратегія включає цілеспрямоване керівництво динамічними державами-каталізаторами. При цьому повинні враховуватися два рівноцінні інтереси Америки: в найближчій перспективі — збереження своєї виключної глобальної влади, а в далекій перспективі — її трансформація в збереження своєї глобальної влади.

Основні ідеї Бжезінського з приводу геополітичної стратегії США знайшли своє вираження в конкретних діях Вашингтона, а реальні історичні події підтверджують прогнози дослідника.