Білль про права

Білль про права (англ. bill — законопроект, закон) — конституційне унормування основних прав і свобод громадян і визначення засобів їх гарантій та захисту з боку держави. Біллям передували Велика хартія вольностей 1215 p., Петиція про права1628 р. та деякі інші акти. Білль про права від 23 жовтня 1689 р. досі вважається однією з найважливіших частин Біблії — неписаної конституції Великобританії. Він значно обмежив владу короля, визначив загальні риси англійської конституційної монархії і встановив низку конституційних норм, зокрема заборону монархові призупиняти дію законів без відома парламенту (ст. 1); неможливість для монарха робити вилучення тих чи інших статей з нормативних актів (ст. 2); скасування рішень і оголошення поза законом суду комісарів у церковних справах та інших закладів і судів такого роду (ст. 3); встановлення податків і зборів виключно за згодою парламенту (ст. 4); незаперечне право підданих звертатися з будь-якими проханнями до короля (ст. 5); вирішальну роль парламенту в ухваленні законів про призов до війська і його утримання у мирний час (ст. 6); дозвіл протестантам носити зброю згідно з їх станом (ст. 7); свободу виборів до законодавчого органу країни (ст. 8); свободу слова, суджень депутатів на засіданнях парламенту і недопустимості їх переслідування за будь-які висловлювання (ст. 9); відміну надмірних штрафів та жорстоких покарань (ст. 10); порядок формування суду присяжних (ст. 11); заборону будь-яких приватних пожалувань із штрафів або конфіскованого майна (ст. 12); якнайчастіше скликання парламенту (ст. 13) тощо. 1776 р. Білль про права був ухвалений у штаті Вірджінія, а згодом — як перші 10 поправок до Конституції США 1787 p., ратифікований конгресом і законодавчими зборами штатів у 1789—1791 pp. Поправки конституювали: свободи совісті, слова, друку, зібрань, звернення з петиціями до владних органів; право на зберігання і носіння зброї; недоторканність особистості, життя, паперів і майна; недопустимість подвійної відповідальності за одну й ту саму провину; заборону примусу для свідчень у кримінальних справах проти самого себе; обов’язковість відшкодування реквізованої приватної власності; право обвинувачуваного вимагати суду присяжних, очної ставки зі свідками, допомоги адвоката, висування свідків зі свого боку; заборону надмірних штрафів та жорстоких покарань. Англійський і американський біллі значно збагатили ідеї конституціоналізму, справили величезний вплив на французькі декларації прав людини і громадянина, абсолютну більшість конституцій 19—20 ст., на канадський Білль про права 1960 p., Загальну декларацію прав людини 1948 р. тощо.