Більшість — кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками, а також сукупність вищезгаданих прихильників. Вважається найпершою засадою демократичного способу прийняття спільних рішень, головною й необхідною умовою обрання кандидата на виборну посаду. Розрізняють більшість відносну — хоча б на один голос більше від суперника чи альтернативної пропозиції, абсолютну — коли на користь якогось рішення віддали свої голоси 50 відсотків голосуючих плюс ще хоча б один, і кваліфіковану (її іноді називають конституційною) — вона може дорівнювати двом третинам або навіть трьом чвертям усього складу тих, хто приймає рішення чи здійснює обрання. Політична боротьба в суспільстві точиться переважно довкола завоювання більшості (у парламенті або ж серед населення). Однак у сучасній політичній науці і практиці зростає усвідомлення того, що більшість не завжди є ознакою істини і справедливості; що рішення більшості часто залежать від емоцій і настроїв, не завжди бувають кваліфікованими й відповідальними; що, зрештою, гніт більшості нічим не кращий, ніж гніт одного тирана, а справжня демократія передбачає поважання прав меншості. |