Більшовизм

Більшовизм (від рос. большинство — більшість) — теорія та практика революційної боротьби російського пролетаріату з метою насильницького повалення царського самодержавства, буржуазії і встановлення диктатури пролетаріату та будівництва комуністичного суспільства. Основоположником і визнаним політичним лідером більшовизму був В. І. Ленін (Ульянов). Власне поняття «більшовизм» виникло у зв’язку з виборами на II з’їзді РСДРП (1903) керівних органів партії: прибічники Леніна одержали більшість голосів (звідси — більшовики), їхні супротивники — меншість (меншовики). Теоретична основа більшовизму — модифіковане вчення К. Маркса та Ф. Енгельса про засоби завоювання пролетаріатом політичної влади, форми та мету перетворення капіталістичного суспільства в комуністичне. Соціальна основа більшовизму — пролетарські, насамперед фабрично-заводські, маси та найбідніше селянство. Історія більшовизму — це фактично історія КПРС.

Представників більшовизму характеризують такі риси: ідейна заангажованість, інтернаціоналізм, вождизм, етатизм, схильність до використання методів політичного терору, пріоритет ідеї класової боротьби, месіанство та ін.

Див. також Ленін В., Ленінізм, Марксизм.