Військово-промисловий комплекс

Військово-промисловий комплекс (ВПК) — специфічне об’єднання монополій та підприємств, які виробляють військову продукцію, представників збройних сил, частини державно-адміністративного апарату, певного прошарку інтелігенції, профспілкових керівників, деяких представників ЗМІ, що склалося в цілому ряді країн і відверто або таємно виступає за необхідність гонки озброєнь, проти загального і повного роззброєння. Спираючись на могутню промислову та фінансову базу, ВПК, будучи зацікавленим в одержанні найвищих прибутків, чинить тиск на органи законодавчої та виконавчої влади держави, нав’язує їм рішення, спрямовані на збільшення асигнувань на військові цілі, виступає за проведення агресивного зовнішньополітичного курсу. Виробництво та продаж озброєння стали золотим дном для військово-промислових монополій, у чиїх сейфах зрештою осідають астрономічні суми, які надаються в рамках військових програм. Наприклада, населення США становить 5 % населення земної кулі, тоді як витрати цієї держави на військові цілі досягли 1/3 військових витрат усіх держав світу. До того ж норма прибутків ВПК, його підприємств на 20-30 % вища, ніж у сфері цивільного виробництва.

ВПК колишнього СРСР забирав левову частку національного доходу всіх союзних республік, чим сприяв розвитку негативних соціально-економічних процесів і кризових явищ. Глибоке реформування економіки нових суверенних держав вимагає глибоко продуманої, розумної й ефективної конверсії більшості військово-виробничих підприємств, ліквідації їх монополії та переорієнтування на виробництво товарів масового споживання, а також нової сучасної техніки і технологій для цивільної промисловості й сільськогосподарського виробництва. Необхідна світоглядна, економічна і політична переорієнтація тих державних, військових і громадських діячів, які були і залишаються пов’язаними з військово-промисловим виробництвом і ВПК взагалі.

Див. також Армія, Збройні сили, Війна, Воєнна доктрина.