Вітчизна

Вітчизна, Батьківщина — країна, територія, що історично належить певному народові, створене цим народом соціально-політичне і соціально-культурне середовище, втілене в державі; місцевість, історичне місце виникнення і проживання певної етнічної спільноти, а також місце народження конкретних людей, з якими вони ідентифікують своє соціальне буття. Прототипом вітчизни, починаючи з найдавніших часів, були кровноспоріднені спільноти (племена), які займали певну територію і мали спільну мову. З втратою племінного характеру кровноспоріднених зв’язків вітчизна як соціально-психологічний феномен ідентифікується з локальним соціальним середовищем (у сучасному розумінні — «мала батьківщина»), якому властиві неповторність природно-географічних умов, особливостей історичного розвитку, соціально-культурної специфіки (мови, побуту, звичаїв, ментальності і т. ін.). З появою держави розуміння вітчизни пов’язується з таким явищем, як державність, а з появою націй — з національною державністю. У сучасному світі, внаслідок масштабності міграційних процесів і поглиблення соціальної маргіналізації, людина досить часто народжується в одній країні, яку вона впродовж усього життя вважає своєю батьківщиною, а живе, набуває громадянства в іншій, яка фактично є її вітчизною. Національна державність у її сучасному розумінні («нація-держава») об’єднує як титульну націю, так і представників усіх національностей, етнічних груп, що населяють ту чи іншу країну, тобто є спільною вітчизною для всіх громадян даної держави.