Воля політична

Воля політична — важливий і необхідний компонент діяльності суб’єкта політики, мотиваційно зумовлений головною метою, стратегією і тактикою її здійснення; вибір шляхів розв’язання тих чи інших суспільних суперечностей, засіб ідейно-ціннісного самовизначення, свідчення про рівень певної політичної культури. Воля політична пов’язана із здатністю до політичного резонансу, з можливостями досягнення організованого алгоритму політичної діяльності, забезпечення її життєздатності.

Воля політична є компонентом суспільної свідомості й визначається поєднанням буття даного суб’єкта і його свідомості, а також якістю його ідеології як системи теоретичного відображення його інтересів. Вольовий фактор у політиці традиційно замкнений на політичному лідері та політичній еліті, зокрема на їх ініціативності, суспільній авторитетності та впливовості, оскільки воля політична насамперед характеризується рівнем культури, особистісними і психологічними якостями суб’єкта. Останнє вимагає від політичних лідерів далекоглядності й витримки, вимогливості до себе й відповідальності, такту і дипломатичності, здатності справлятись із різними ситуаціями, долати труднощі та робити з них правильні висновки, зважувати на різні точки зору, вступати в діалог, йти на ризик, демонструючи неодмінно оптимізм, вірність своїм політичним пріоритетам.