Глава держави — державна посада, інституція, якій належить чільне місце в системі органів державної влади, яка уособлює єдність нації, символізує державу й покликана гарантувати її цілісність, бути чинником гармонійної та ефективної взаємодії гілок державної влади між собою. Главою держави є коронована особа в монархічних країнах. Функції глави держави може виконувати колегіальний орган (у Швейцарії — це Федеральна рада, яка складається з семи осіб, обраних парламентом на 4 роки; в СРСР главою держави вважалася Президія Верховної Ради). Проте в сучасному світі найчастіше главою держави є президент республіки. Глава держави «очолює», «репрезентує» цілу державу, перебуваючи немовби понад безпосередньою політикою з її упередженою партійною боротьбою, змаганнями окремих верств між собою, ґендлями, парламентськими суперечками, виборчими перегонами. Як правило, його статус характеризується політичною нейтральністю, увільненням від політичної відповідальності. Він постає найпершим представником держави у міжнародних відносинах. Глава держави вважається носієм верховної влади в країні. Це особливо помітно у президентських республіках, де він одночасно є носієм вищої виконавчої влади, здійснює загальнополітичне керівництво й управління внутрішніми та зовнішніми справами держави, виступає суб’єктом законодавчої ініціативи, (наприклад у США і Франції). Звернення глав цих держав до парламенту з посланнями постає своєрідною законодавчою програмою. Глава держави в президентській республіці обирається незалежно, окремо від парламенту, на прямих і загальних виборах, або особливою колегією виборщиків, яких обирає населення. Такий порядок виборів президента наділяє його «прямим мандатом» народу і дозволяє йому та його уряду діяти без особливої залежності від парламенту. Глава держави тут очолює апарат державного врядування, має широкі повноваження, надані конституцією. Дещо меншим є вплив глави держави на формування державної політики в парламентських монархіях (Велика Британія, Японія) та парламентських республіках (ФРН, Італія), де його функції переважно зводяться до представницьких ролей, а його першість у системі державних органів виявляється лише юридичною формальністю. Див. також Монархія, Президент. |