Громадянська війна

Громадянська війна — найгостріша форма політичної боротьби, яка має вигляд збройної сутички між класами і соціальними групами, партіями, націями і т. ін. задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких є досягнення повноти державної влади. Економічною основою громадянської війни є надзвичайне погіршення матеріального становища різних верств населення. Соціальна й політична основа громадянської війни — суперечності між інтересами різних верств населення щодо відповідних найважливіших соціальних і політичних проблем. Громадянська війна виникає тоді, коли практично вичерпані легітимні форми і засоби подолання політичної кризи, соціального конфлікту.

Історичні типи і форми громадянської війни: повстання рабів (напр., повстання Спартака у Стародавньому Римі); селянські війни (селянська війна у Німеччині під час Реформації 1524-1626 pp.); партизанські війни — як за владу, так і за національну незалежність (дії партизан під час окупації в Росії 1812 р. та в колишньому СРСР 1941-1945 pp., на Кубі в 50-х pp. 20 ст.); глобальні військові зіткнення у загальнонаціональному масштабі. Як правило, громадянські війни ведуться між пригнобленими і пануючими класами, групами населення, але можуть відбуватися і в результаті зіткнення інтересів однорідних соціальних, політичних, партійних угруповань (війна між Червоною та Білою трояндами за іспанську спадщину або громадянська війна Півночі та Півдня у США 1861-1865 pp.).

Громадянська війна може зачіпати особисті інтереси і розколювати суспільство в цілому. Громадянські війни відрізняються від звичайних воєнних дій залученням до них найширших мас цивільного населення, яке стає заручником політичних амбіцій честолюбних авантюристів; характеризуються жорстокістю і безкомпромісністю, завдають великих збитків усьому суспільству. В Україні однією з найдовших і найкровопролитніших була громадянська війна 1918-1920 pp.

Див. також Війна.