Демократія парламентська

Демократія парламентська — форма організації та порядку роботи парламенту, яка передбачає постійну участь усіх або більшості членів та структур парламенту в здійсненні його функцій і повноважень, найповніше вираження їх волі й тим самим волі й інтересів виборців і народу в цілому в законах та інших актах парламенту. Демократія парламентська проявляється насамперед у принципах і організаційно-правових формах роботи парламенту, в статусі парламентарів і структур парламенту, в організаційному, правовому, інформаційному, науковому, фінансовому та іншому забезпеченні його роботи.

Відповідно до Конституції України і Закону про регламент Верховної Ради України засідання останньої, її комітетів і тимчасових спеціальних комісій є відкритими і гласними, за винятками, встановленими цим Законом. Гласність роботи Верховної Ради України (далі — ВР) забезпечується шляхом трансляції її засідань по телебаченню і радіо, публікації стенограф, звіту її засідань, публікації її рішень у «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України» та інших виданнях ВР. ВР проводить свою роботу сесійно. Її сесії складаються з пленарних засідань і засідань комітетів та тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями. Пленарні засідання ВР відкриваються і проводяться, якщо на них присутні не менш двох третин від конституційного складу ВР. Голосування на засіданнях ВР здійснюється народним депутатом особисто.

Рішення ВР приймається виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у Законі про регламент Верховної Ради. Закони України, постанови ВР та інші рішення (крім процедурних або зазначених окремо в законі) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за них проголосувала більшість від конституційного складу ВР. Особливий порядок встановлено для внесення змін до Конституції України (ст. 154—159).

Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдуми» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу ВР, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії ВР за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу парламенту.

Законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдуми» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до ВР Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу ВР і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту, затверджується всеукраїнським референдумом.