Депутат

Депутат (від лат. deputatus — призначений, посланий) — виборний член представницького органу державної влади (наприклад парламенту) або органу місцевого самоврядування; особа, уповноважена колективом (групою) для виконання певного доручення; виборний член представницького міжнародного або регіонального органу (наприклад Європейського парламенту).

Правовий статус депутата в Україні регулюється Конституцією та законами України, що визначають цей статус. Ними ж передбачені й гарантії депутатської діяльності. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність (ст. 80 Конституції України). Це означає, що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Крім того, народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Водночас в Україні передбачені підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України. Зокрема, відповідно до Конституції України (ст. 81) повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі: 1) складення повноважень за його особистою заявою; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.