Державна зрада — діяння, умисно вчинене громадянином держави на шкоду суверенітетові, територіальній недоторканності, обороноздатності або державній безпеці країни. За ст. 56 Кримінального кодексу України державна зрада є особливо небезпечним злочином проти держави. Закон дає вичерпний перелік діянь (форм), що характеризують державну зраду: перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці; шпигунство; подання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. У законі підкреслюється, що остання форма державної зради може бути скоєна тільки навмисне. Необережні дії (наприклад, втрата документів чи предметів, що містять державну таємницю), а також навмисне діяння без наміру завдати шкоди державній незалежності, територіальній недоторканності, обороноздатності чи державній безпеці (наприклад, розголошення державної таємниці, добровільна здача в полон) не є державною зрадою. Це інші склади злочинів, кримінальна відповідальність за які передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України. Згідно з українським законодавством суб’єктом державної зради може бути лише громадянин України. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть бути лише співучасниками державної зради (організаторами, підбурювачами й пособниками). Державна зрада карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Кримінальний кодекс України передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ч. 2 ст. 56). Від неї звільняється громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їхніх представників не вчинив ніяких дій і добровільно заявив органам влади України про свій зв’язок з ними. |