Державно-церковні відносини

Державно-церковні відносини — один з видів суспільних відносин, який характеризує рівень, глибину і характер взаємозв’язків церкви, інших релігійних організацій з державою, ступінь їхньої інтеграції або ж дезінтеграції. У релігієзнавстві виділяють (в історичному контексті) кілька типових видів державно-церковних відносин: 1) значна залежність держави, її інститутів від церкви, релігійна регламентація життя державних органів і суспільства. Такий тип державно-церковних відносин називають теократією. Вона існувала в 5—1 ст. до н. е. в Іудеї, Папській області, в окремих арабських халіфатах, країнах середньовічної Європи. Теократичною державою є Ватикан. Теократичні тенденції чітко проглядаються у державно-церковних відносинах мусульманських країн (Іран, Саудівська Аравія); 2) повна залежність церкви від держави, підкорення її світській владі, одержавлення її структур (Візантія, почасти Київська Русь, царська Росія 18 — поч. 20 ст.); 3) панівне становище церкви в державі (державна офіційна церква). Характерною є законодавча підтримка, опіка, привілейоване становище церкви, державне фінансування її діяльності (Англія, Греція, Іспанія, Італія, Таїланд, Швеція, Данія); 4) формальне відокремлення церкви від держави при збереженні значної підтримки окремих церков, забезпечення їм значних привілеїв (ФРН, Австрія, Японія та ін.); 5) церква практично відокремлена від держави. Остання не втручається у справи церкви, релігійних організацій; забезпечується свобода релігії, свобода церкви. Релігійні організації не втручаються в справи, які перебувають у компетенції держави, діють у її правовому полі (США, Франція, Україна); 6) церква відокремлена від держави, однак остання втручається в її внутрішні справи, обмежує простір її канонічної діяльності. Церква посідає маргінальне становище в суспільстві. Така система державно-церковних відносин була характерна для колишніх соціалістиних країн, зокрема для СРСР (1917—1985).

На практиці система державно-церковних відносин надзвичайно складна, неоднозначна. Характер їх значною мірою детермінований історично, соціально і політично.

Див. також Держава, Релігія і політика, Церква.