Дисперсія влади

Дисперсія влади (від англ. disperse — розганяти, розсіювати) — характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Явище дисперсії влади знайшло відбиття в теорії «дифузії влади», основним у якій є положення про «розпорошення» (дифузію) політичної влади, котре суттєво змінює уявлення про субординацію традиційних суб’єктів влади. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється не тільки на формальні «гілки» влади (законодавчу, виконавчу і судову), а й на безліч неформальних політичних підструктур (партії, групи інтересів, профспілки, засоби комунікації), які багато в чому, якщо не в основному, детермінують функціонування нових владних тенденцій у суспільстві. Представники вищезазначеної теорії звертають увагу на те, що формальні «гілки» влади, партії, групи виконують кілька функцій, в силу чого, наприклад політичні партії, окрім мети об’єднання політичних інтересів, беруть на себе відповідальність і за цілі існування політичної системи в цілому. Американські політологи Дж. Карні та Р. Диль вважають, що у США влада перебуває не лише в руках офіційних, але й приватних осіб та індивідів. Більше того, на їх думку, влада там є ситуативною: в одному випадку гору бере рішення президента, в іншому — це компроміс між ним і конгресом, ще в іншому — перемагають інтереси корпорацій, фермерства або профспілок. У США власники корпорацій, банків тощо, які є центральною ланкою економічної еліти, рідко виходять на урядовий рівень — вони спроможні успішно захищати свої інтереси і контролювати перебіг подій на інших рівнях суспільства і держави. Американська політична система тяжіє до монолітності структури, що забезпечує зниження рівня конфліктності. Представники всіх суспільних груп (корпорацій, профспілок, конгресу, ліберальних і консервативних ділових кіл та ін.) намагаються домовитись про співробітництво і, як наслідок, американська політична система стає ще більш плюралістичною. Оскільки дисперсія влади тісно пов’язана із суперництвом між центрами влади, яке може досягти (і досягає) таких розмірів, що врегулювання конфліктів може становити саму суть політичного процесу.

Таким чином, поняття «дисперсія влади» не тотожне поняттю «поділ влади» і є необхідним свідченням того, що влада має багато граней, проміжних рівнів і характеризується багатовимірністю. Дослідження кожного з її вимірів потребує особливого підходу та свого понятійного інструментарію (політичної науки в цілому та кратології зокрема).

Див. також Влада, Політична влада.