Духівництво

Духівництво — в релігійних організаціях особи, які на професійній основі відправляють релігійні культи. Духівництво шанується віруючими, як богообрані люди, що наділені «благословенням» — позаприродною силою, яка, за богословським вченням, робить їх посередниками між людьми і Богом. Існує спеціальний обряд — ризопосвячення. У християнстві — це посвячення в один із щаблів церковної ієрархії: диякон, священик, єпископ. Найвищі представники духівництва вважаються, за релігійним вченням, намісниками Бога на Землі. Духівництво вирізняється особливим вбранням, йому належить дотримуватися особливого способу життя (наприклад, целібат у католицизмі). Духівництву притаманна ієрархічність, воно поділяється на різні групи залежно від відповідного становища в церковній структурі чи у релігійній громаді. У деяких релігіях духівництво поділяється на «чорне» (ченці — зобов’язання безшлюбності тощо) та «біле», що не пов’язане ніякими серйозними заборонами щодо світського життя.

Див. також Духівництво в Україні.