Екологічна політика

Екологічна політика — політика суспільства, спрямована на охорону навколишнього середовища, раціональне використання та відновлення природних ресурсів, зберігання і розвиток довкілля для забезпечення нормальної життєдіяльності й екологічної безпеки людини. За сучасних умов екологічна політика посідає одне з найважливіших місць у світовому розвитку. Це пов’язано насамперед з інтенсивною виробничою діяльністю людини, наслідком якої є зміни складу атмосфери і світового океану, теплового режиму планети, фону радіоактивності, співвідношення суші та водоймищ в окремих регіонах. Негативні наслідки такого впливу можуть бути такими значними, що здатні будуть спричинити екологічну кризу — порушення екологічної рівноваги у екосистемі, — що вже проявляється у забрудненні навколишнього середовища токсичними відходами, нестачі продовольчих і енергетичних ресурсів і, як наслідок цього, — у зменшенні чисельності окремих видів у популяції та зміні її структури (співвідношення між окремими видами), у зміні генетичного фонду, у демографічному дисбалансі. Зростання цих змін зумовить небезпеку переходу екологічної кризи в екологічну катастрофу, що може призвести до загибелі цивілізації.

Виходячи з вищезазначених проблем, основним завданням екологічної політики є екологічний моніторинг — створення глобальної системи спостережень за станом навколишнього середовища, мета якого — не тільки реєстрація змін, що відбуваються у довкіллі, але й причинний аналіз основних і другорядних процесів, що відбуваються в екосистемі, з метою прогнозування їх розвитку і запобігання подальшим порушенням.

Багатостороннє співробітництво країн світу в галузі екологічної політики значною мірою координується і здійснюється системою організацій і програмами ООН — особливо Продовольчою і сільськогосподарською організацією (ФАО), Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародною організацією праці (МОП), Всесвітньою метеорологічною органіцією (ВМО) та ін. Спеціальна Програма ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) розробляє рекомендації щодо міжнародної стратегії природоохоронного співробітництва, формування загальних принципів ставлення людини і суспільства до природи, екологічної освіти. Роботу з проблем захисту навколишнього середовища від забруднення радіоактивними речовинами здійснює Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ).

Екологічна політика в сучасних умовах потребує здійснення на всіх рівнях включення до її арсеналу загальносвітового екологічного руху, оскільки характер екологічної загрози людству потребує невідкладного вирішення проблем, від яких залежить доля всієї цивілізації.

Див. також Енвайронменталізм.