Електорат (від лат. elektor — виборець) — сукупність громадян, яким надане право брати участь у виборах певного органу, політичної партії чи конкретної особи. Кількісний склад електорату залежить від таких основних чинників: від чисельності населення певної країни та ступеня демократичності її виборчої системи; від типу виборів (загальнодержавні, в суб’єктах федерації, парламентські, місцеві); від рівня політичного впливу певної партії чи окремої особи на виборців та від готовності останніх підтримати на виборах відповідних кандидатів. Будь-яка політична система в кожній окремо взятій державі потребує легітимації соціальної верстви, партійно-політичного угруповання, що утримує владу в суспільстві. Процес такої легітимації здійснюється у формі забезпечення масової підтримки влади через плебісцити, референдуми, вибори. Саме тому між політичними організаціями, орієнтованими на завоювання влади, відбувається постійна боротьба за розширення свого електорату, котра становить собою головний зміст і мету участі кандидатів у депутати та їхніх партій у виборчих кампаніях. Див. також Абсентеїзм, Агітація, Вибори, Плебісцит, Референдум. |