Єллінек Георг (1851—1911) — німецький юрист і політичний мислитель, професор у Базелі, а потім у Гейдельберзі. У ряді праць, зокрема у праці «Загальне вчення про державу» (1890), одним з перших зробив спробу дати психологічну інтерпретацію права, а також перенести до науки про державу і право кантівське розрізнення сфери буття і повинності. На цій підставі Єллінек поділив науку про державу на 2 частини: суспільну науку про державу і науку державного права. Дав визначення поняттю «держава» як єдності трьох чинників: населення, території і влади. Державу Єллінек розумів як суспільний феномен, пов’язаний цілеспрямовано спільними інтересами людей, як «союзну єдність осілих людей», яка реалізується через державну організацію. Держава, вважав він, стоїть понад інтересами і цілями всього суспільства. Водночас держава пов’язана виданими нею законами, тобто сама себе обмежує як власними законами, а також, оскільки вона діє на міжнародній арені, пов’язана міжнародним правом. Отже, існує певне обмеження національного суверенітету. Це робить державу гарантом права і свобод її громадян. Звідси політична влада, яка спирається на силу й примус, освячується правом й реалізується лише в рамках права. Єллінек також розробив теорію суб’єктивних публічних прав, що означало вагомий внесок у розвиток ліберальної концепції правової держави. Див. також Німецька політична думка. |