Законність

Законність — правовий режим у державі, що виявляється у вимозі суворого і неухильного дотримання і обов’язкового виконання, а також точного застосування усіма суб’єктами права законів і заснованих на них підзаконних актів. У демократичному суспільстві, правовій державі законність є одним із принципів конституційного ладу, що вимагає правочинної діяльності громадян і їх об’єднань, органів держави, посадових осіб, державних організацій і установ, підприємств та інших суб’єктів права.

Основними принципами законності є: всезагальність законності (обов’язковість для всіх учасників суспільних відносин без винятку); забезпечення верховенства закону в діяльності всіх громадянських органів держави і посадових осіб; забезпечення рівності всіх перед законом; незалежність правосуддя; невідворотність покарання. Нормальна життєдіяльність суспільства, непорушність прав і свобод людини залежить від міцності й стабільності законності. Ці якості надаються системою гарантій, яка містить у собі загальні (економічні, політичні, ідеологічні) і спеціальні (юридичні) гарантії. Економічні гарантії — це, в першу чергу, рівність усіх форм власності, рівність економічних можливостей суб’єктів суспільних відносин. Політичні гарантії — розвинена система народовладдя і демократичної форми й інститути його здійснення. Ідеологічні гарантії забезпечуються розвиненою правовою свідомістю і правовою культурою. Юридичні гарантії становлять систему правових засобів та інститутів права, які забезпечують дотримання і виконання законів.

Див. також Закон.